Кожний навчальний заклад має своє обличчя, успіхи, традиції. Поділіться і ви цим зі своїми ко­легами-освітянами і нашими читачами на сторінках тижневика «Будьмо разом». І цей крок назустріч одне одному допоможе нам зробити життя цікавішим, а здобутки в освіті й вихованні – більш вагомішими.

Сьогодні наша розповідь про Рябушківський ЗЗСО.

Звисоти пташиного польоту бачиш безкраї поля, річку, яка звивається між численними вільхами, та ліс, ліс, ліс.., а потім твої очі зупиняються на двох виблискуючих банях храму Іоанна Предтечі... Це моє село. Село Рябушки. З одного боку луг, а з іншого – сосновий ліс. У затишному куточку,  біля лісу, збудували колись у далекому 1966 році Рябушківську школу, перед нею висадили  яблуневий сад, а позаду пізніше розбудували стадіон, а з 2019 року – міні - футбольне поле зі штучним покриттям.

Рай для дитини: хочеш, яблука їж, хочеш груші, хочеш, у футбол грай, а якщо сміливий, то і в ліс на прогулянку гайнути можеш. Але все це відходить на задній план, коли лунає дзвінок. Ви переступаєте поріг не простої сільської школи з коричневою дош­кою і шматком крейди і  вби­ральнею зовні,  а потрапляєте у доволі сучасну, добре оснащену, з високим рівнем  матеріальної бази, де викладають учителі – пред­метники, які володіють новітніми інформаційно-комунікативними тех­н­о­логіями; де в кожному класі є інтерактивна дошка з проектором та комп’ютером, а учні мають дос­туп до знань з усього світу завдяки ме­ре­жі Інтернет. Ось уже сімнадцять років керує шко­лою директор Во­ло­димир Солоха. Педагогічний колектив налічує 18 учителів. З них: 1 – стар­ший вчитель, 4 – з вищою кваліфікаційною категорією, 8 – з першою категорією. 3 – з другою, 2 – спеціалісти.

Гордість школи з 2018 року – класи Но­вої Української Школи, про які можна го­во­рити безкінечно! Завдяки допомозі Рябуш­ків­ської сільської ради (колишній голова Іван Шо­лудько), депутатів ко­лиш­нього Лебединського району (Лео­ніда Падалки, Віта­лія Волощука), бла­годійного фонду «Р­азом з Кернел», до­помозі батьків ми маємо казкові класи, які нічим не поступаються «столичним», а в деяких моментах, навіть виграють.

Кожного року в школі про­хо­дять зустрічі випуск­ників. Ви б бачили яке здивування викликають наші класи у людей, які живуть у містах! Здивування в хорошому сенсі цього слова. Єдиний мінус нашої школи – це відсутність дітей, точніше їх мала кіль­кість. Про сьогодення багато говорити не треба: не­має роботи – немає молоді. Це страшно! Село зникає… І, мож­ливо, в недалекому май­бут­ньому зникне як явище взагалі. Але ми ще існуємо, і дуже хотіли б, щоб наша робота не зникла в нікуди, а ми мали можливість і далі давати знання дітям. У нас для цього є гарні можливості: це автобус, який возить дітей з інших сіл, а міг би і з міста, це і саме приміщення, яке розраховане на 320 дітей (велике, світле, привітне), це їдальня, де готують смачно і корисно, це спортзал з не­щодавнім ремонтом (новими душовими і туа­летами). І, найголовніше: для батьків – рейтинг ЗНО – 51 міс­це з 208 у Сумській області, чет­верте в межах Лебединської ОТГ; для дітей – відкриті можливості, безперешкодний доступ до якісної освіти.

Учні, де ви? Відгукніться!

Школа чекає на вас!

Людмила Лещенко, вчителька.

Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук