Стрічка новин
Невтомна, метка, працьовита: На цей раз мова піде про людину, яка займається зовсім, здавалося б, непрестижною справою. Її не помічають, коли довкола чистота, Відно­вив свою роботу вокзал станції Лебединська: 1 червня 2020 року, відно­вив свою роботу вокзал станції Лебединська. Приміські каси починають свою роботу з 4:30. Неочікуваний подарунок чоловіка: Доброю славою в селі користувався електрогазозварник Григорій Братченко. Чим складніша була технічна робота, тим частіше запрошували його, як висококваліфікованого спеціаліста. Всеукраїнська перемога шкільного євроклубу: Протягом декількох місяців команда проєкту Представництва Європейського Союзу в Україні «Інформаційна підтримка мереж ЄС в Україні» Саме Бражник дав поштовх розвитку в Україні художньої гімнастики: На сторінках тижневика неодноразово розповідалося про відомих лікарів, педагогів, митців, краєзнавців тощо. Але про відомих спортсменів-земляків розповідей обмаль. Правоохоронці розкрили ряд крадіжок: Діяли зловмисники у Сумському, Охтирському, Лебединському, Недригайлівському та Краснопільському районах. Цікавили злодіїв ювелірні прикраси, інструменти, До 77-ї річниці визволення міста від нацистських загарбників: Ветеран Великої Вітчизняної війни Олександр Васильович Кутковий (10.09.1923 р.н.) прой­шов вiйну, починаючи з бойових дiй під Москвою А ви чули? Бачили? Читали?: Сумщина залишається «червоною». Станом на 12 квітня Сумська область залишається у «червоній» зоні, натомість Закарпатська область, яка була «червоною», наразі Адаптивний карантин – небезпека COVID-19 залишається: Щоб зупинити епідемію — продовжуємо дотримуватися правил. З 22 червня було заплановано  п’ятий, останній етап послаблення карантинних обмежень. Уривки Лебединських розмов: Розмовляють дві «продвинуті» подруги у центрі Лебедина: – Хочеш, я познайомлю тебе з хлопцем, який знає п’ять іноземних мов, не п’є,

Село Стеблянки Сумського району з 19 до 26 березня було окуповане російськими військовими, повідомляє Суспільне Суми.

В одному з дворів, розказують журналісти Суспільного, у Стеблянках стояла російська техніка і таборилися їхні військові. Лишили по собі купи сміття зі своїх сухпайків.

Окупанти стояли у Стеблянках понад тиждень.

Місцеві весь цей час намагалися не потрапляти їм на очі. Ховалися по підвалах, у лісі, згадує житель Стеблянків Іван.

"Виїхало багато. Молодь в основному виїхала. У нас дачники живуть – розбили хату, хороша хата була. І поруч навпроти теж дачники, вони у Сумах живуть, на літо приїжджають, то їм вже нікуди приїжджати, бо розбито все. Хотіли конячку забрати, воду возити чи що там, якісь важкі речі. Кажу; якщо заберете коняку, то тоді й мене забирайте – не віддам. І так вони не забрали. Забрали рушницю, вона в мене законна й документально оформлена", - розповів він.

Місцеві жителі розповідають:

"Ходили, перевіряли, шукали українських солдатів. Ми кажемо, що ми їх не бачили тут. Які тут солдати? Чого вони тут будуть? Нічого. Слава Богу! Вдягнені сиділи, сидячи спали, цілий день, цілу ніч – це було пекло!"

"Ми сніг топили. Уже чоловік мій говорить, що до чого ж ми дожилися – економимо сніг, там шматок лишився, ти трішки бери", - розповідають місцеві жителі.

За словами очевидців, загарбники тягнули з будинків, де не було господарів, усе, що тільки бачили.

Навіть навісні замки, тюнери від телевізорів, від тарілок.

"Навіщо їм тюнери? Пульти. Вони, як повтікали, сумки полишали. Так там пультів одних шість штук. Розумієте? Навіщо їм вони? До кожного ж телевізора різні ж пульти. Вони тягнули все", - згадує місцева жителька.

Два тижні тому українські військові вигнали російських солдатів із цього села, але стеблянці розповідають, однаково прислухаються до кожного звуку і приглядаються до кожної автівки, яка проїздить повз.



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар