Стрічка новин
Кібербулінг чи небезпечна гра? Що потрібно знати: Інтернет-технології стали невід’ємною частиною життя сучасного суспільства. У 3 роки малюки самостійно дивляться мультики на YouTube, НЕБЕЗПЕКА – для людей, СОРОМ – для влади!: У мережі Фейсбук у групі «Підслухано Лебедин» з’явився допис Олени Соляник, яка занепокоєна, в якому стані знаходиться Меморіал Слави. «Меморіал Консультант: А було це на Лебединщині, коли активно розвивалось сільське господарство, переробна промисловість, будувались ракетні бази, вдосконалювалась авіація Адаптивний карантин – небезпека COVID-19 залишається: Щоб зупинити епідемію — продовжуємо дотримуватися правил. З 22 червня було заплановано  п’ятий, останній етап послаблення карантинних обмежень. З Днем Соборності України: Шановні військовослужбовці та ветерани військової служби!: Прийміть щирі вітання з Днем Збройних сил України! Ви, опора держави, здійснюєте важ­ливу місію – захищаєте рідну землю, її незалежність та Віктора Химича призначено головою Лебединської райо­нної державної адміністрації: Відповідне розпорядження Президента України Володимира Зеленського №437/2020-рп оприлюднене на офі­ційному сайті глави держави 14 серпня 2020 року. Небезпека covid-19 залишається: За минулий тиждень по Лебединському району зареєстрований один випадок підозри на Covid-19. У жителя району (51 рік), який захворів 13 Відкриття ринку землі. На що чекати?: Мораторій на продаж землі в Україні діяв з березня 1992 року. Держава дала українцям землю за умови не продавати і Світлана Стеблянко: «У новорічну ніч все задумане здійсниться»: Ця жінка під час спілкування випромінює якусь загадковість, непідробну симпатію: і в тому, як веде бесіду, як уміє слухати і

Незважаючи на те, що на кордоні Сумщини продовжуються інтенсивні бомбардування й навіть запеклі бої, незважаючи на численні сирени загрози авіаударів, що раз по раз звучать у Лебедині, ця місцевість все-таки чиста від дикунської орди,  російська техніка не їздить нашими дорогами.

І раптом здалеку загуділо щось важке й потужне! Господи, невже знову?..

Та ось у зоні видимості з’яв­ляється власне джерело звуку – великі сучасні трактори, які впевнено пересуваються лебединською трасою для виконання завдань сільськогосподарської галузі. Слава Богу!

Україна завжди була і є багато в чому аграрною країною. І залежність наших людей від землі ні для кого не секрет. Якийсь жартівник в Інтернеті написав, що окупанти не врахували особливостей українців: мовляв, якби напали пізніше, коли люди вже на городи пішли, то в теробороні були б одиниці. Та якщо сер­йозно, то початок весняних сільгоспробіт – будь-то на великому полі чи на малому городі – це свого роду сакральне дійство. Навіть у людей далеких від сільського господарства при вигляді техніки для вирощування врожаїв починає прискорено битися серце. То віковічний поклик поколінь предків, який генетично живе в кожному українцеві. Тож навіть у мене ці потужні трактори на лебединській трасі викликали неабияке збентеження духу, піднесення настрою і ще більшу віру в незаперечну перемогу України над всесвітнім злом.

У народі кажуть: житимеш чи не житимеш, а жито сій!

Так, Україна втратила і втрачає багатьох і багато, але вона знає, заради чого то все.

Ми воюємо, бо любимо сво­їх дітей, свої родини, свої прабать­ківські мову й землю, які дав нам Бог. Тому ми з душевним трепетом зустрічаємо прийдешню весну, зі світлим і радісним почуттям засіваємо свої поля й городи насінням, добром і любов’ю!

Ми, прості люди, не задумуємося над тим, наскільки Україна трудяща і скільки всілякої продукції вона забезпечує на увесь світ. Та коли трапляється інформація про наші провідні позиції в постачанні на світовий ринок, наприклад, олії, меду чи інших продуктів, то мимоволі проникаєшся гордістю за наш працелюбний і землелюбний народ!

Тому коли йде весна – треба давати дорогу весні! А не якимось там ворожим танкам. Буде все, як Бог управить. А волі Божої на поразку України немає і не було ніколи. Хто на нас тільки не нападав – і де ті половці, печеніги, монголо-татари, хани, фашисти? Будуть там і москалі.

 А Україна – є! І буде вічно!

І засіває свої поля й городи. Бог нам усім на поміч!

В мережі трапилася картинка, чотири фото з підписами: звичайна весна – трактор у полі оре землю, напали окупанти – трактор оре землю, загроза ядерного вибуху – трактор оре землю, кінець світу – а трактор оре! Нам своє робить!

Українці й так добряче лупашать окупантів, а тепер, з настанням тепла, ще швидше розправлятимуться з ворогами. Бо вони заважають нам займатися улюбленою українцями сакральною справою – сіяти в землю зерно, а в душі – любов до своєї Вітчизни і її захисників, примножувати добро й красу на землі, структурувати Всесвіт. Бо немає в природі більшої сили й спраги жити за ту, з якою з зерняти виборсується паросток.

На наших очах з зерняти кри­вавої боротьби і світлих сподівань народу виборсується паросток Української Нації!

Жанна Абаровська (Шевчук),

Недригайлів-Лебедин.

Спеціально для тижневика

«Будьмо разом».



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар