Стрічка новин
Прийшов іюнь – на рибу НЕ плюнь: Мабуть, багато хто чув прислів’я «прийшов іюнь – на рибу плюнь!». У цьому переконані ті, хто не займається риболовлею. У ДТП на Сумщині травмувався водій: Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась у Сумському районі на автодорозі між селами Червлене та містом Лебедин, 49-річний чоловік отримав тілесні І знову зустріч…: 90-ті роки. Випускники входили у самостійне життя якраз на межі розпаду однієї країни і народження іншої. Разом із її становленням Відно­вив свою роботу вокзал станції Лебединська: 1 червня 2020 року, відно­вив свою роботу вокзал станції Лебединська. Приміські каси починають свою роботу з 4:30. 5 квітня з території РФ обстріляли  один з прикордонних населених пунктів Сумського району: Вогонь вели з важкої артилерії. «Загроза російської агресії для Сумщини нікуди не зникла», – повідомив голова Сумської ОВА Дмитро Живицький. З піснею будьмо багаті душею!: Журналістські стежки, буває, пролягають у різних напрямках. А подорожі, поїздки – це завжди нові зустрічі, нові знайомства. “Моя мала батьківщина”: На горизонті мого життя горить і горітиме найяс­кра­віша із зірок – зірка мого дитинства – село Грунь. Моє рідне село 102: що трапилось? з 20 по 26 вересня 2021 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшла 101 заява та повідомлення Майстер лісу з Лебединського лісгоспу здобув перемогу на чемпіонаті України із змішаних єдиноборств: 15 травня вперше на центральній арені країни відбувся чемпіонат України із змішаних єдиноборств. Випробував у змаганнях свої сили майстер лісу Як шануємо Шевченка: Нині стало престижно випрацьовувати турис­тич­но-­кра­єзнавчі маршрути як для вітчизняних, так і зарубіжних гостей. Посилаю­чись на слова міністра охорони здоров’я п.Ляшка,

Незважаючи на воєнний стан в Україні, всі, хто чим може, підтримує ЗСУ та бійців тероборони: матеріально, морально, духовно. Цими днями у міській бібліотеці м. Лебедина (директорка Тетяна ОЛЬХОВИК) відбулася зустріч під назвою «Війна триває. Ми за мир!»

Захід підготувала та провела культорганізатор медичного коледжу ім.проф. М.І.Ситенка, керівник гуртка «Оксамитові рядки» Любов Ларіна. Серед запрошених на зустріч – члени клубу «Зо­лоте надвечір’я», спортивного клубу інвалідів «Фенікс», бійці територіальної оборони Сергій та Олександр, місцеві поети педагог Павло Рева, член Національної спілки журналістів України Марія Кулішенко.

У вступному слові Любові Ларіної прозвучало: «Війна… Вона зла­мала людські долі, когось роз’єднала навіки і, навпаки, когось зріднила, комусь дала натхнення й силу. Весь світ у захопленні від мужності Збройних Сил України. Країна наша у печалі, але життя продовжується. І сьогодні будемо говорити про мужність захисників, які віддали своє життя, рятуючи воїнів на полі бою, наших медичних сестер, медбратів, які закінчили медколедж ім.проф. М.І.Ситенка.

Присутні вшанували пам’ять всіх загиблих хвилиною мовчання.

З хвилюванням і болем у серці слухали поетів-початківців, які читали власні вірші, написані під час війни – Ксенію Бєлянушкіну, Валерію Дрюхіну, Софію Ткаченко, Стаса Александрова. Одна зі студенток прочитала вірш, присвячений випускниці медичного коледжу ім.М.І.Ситенка Євгенії Семененко, яка нещодавно загинула на полі бою, рятуючи поранених бійців.

Вірші про війну, Україну читали місцеві поети Павло Рева, Марія Кулішенко, Валентина Кричкевич та автор цих рядків. У віршах прозвучали і біль душі, і гордість за наших захисників та єдність нашої держави.

Я запитала Любов Ларіну, що спонукало провести таку зустріч? Виявляється, дзвінки студентів, які від початку війни у віршах ви­словлювали свої нестримні почуття – страх та біль втрат. А ще, коли з’явилися звістки про загибель на полі бою наших випускників, бо­йових медиків, душа просто вимагала зустрічі, спіл­кування, щоб поділитися усім наболілим у поетичних рядках. Це був просто поклик серця. Не можна було не зібрати усіх разом.

На закінчення зустрічі Любов Миколаївна подякувала усім присутнім за активну участь у спілкуванні. Слова вдячності прозвучали також із вуст Любові Саєнко (член спортивного клубу-інвалідів «Фенікс») поетам-початківцям, міс­цевим поетам, тероборо­нівцям та усім учасникам.

Ми все здолаємо! Ми переможемо! І всюди за­цвіте калина – червоний сим­вол України. Ми не да­мо їй похилитися. Слава нашим героям!

Ольга ПАЛИВОДА,

позаштатний автор

тижневика «Будьмо разом».



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар