Стрічка новин
Саме Бражник дав поштовх розвитку в Україні художньої гімнастики: На сторінках тижневика неодноразово розповідалося про відомих лікарів, педагогів, митців, краєзнавців тощо. Але про відомих спортсменів-земляків розповідей обмаль. 102: що трапилось? з 29 червня по 5 липня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 126 заяв та повідомлень громадян, з них 9 на момент реєстра­ції Вибачте i ви, тьотю Cаню: Життя вчить, вчить...  Однак звучить  це, як незаверше­на дія, тому і належного кінцевого результату час­то не очікуємо. От не існує Кількість  хворих  зменшується: За  минулий    сьомий тиждень, з 14 по 20 лютого 2022р.  включно,  в  Лебединській  міській  об’єднаній територіальній громаді зареєстровано 262  хворих З минулого межиріцьких хуторів: На початку 1905 р. у Павленківській волості у 54 хуторах мешкали у 1047 дворах 6826 жителів, які мали 5446 дес. Шановні жителі Сумського району!: Сердечно вітаю християн західного обряду з Різдвом Христовим! Свято Різдва несе радість у кожну сім’ю, у кожну домівку й об’єднує всіх Чи існують термін звернення для реєстрації після звільнення з роботи?: Подібне запитання звучить най­час­тіше у листах громадян на адресу центрів зайнятості Сумщини та на зустрічах спеціалістів із мешканцями міст та Боржників залишать без пільг: У Сумській області заборгували за послугу розподілу газу 21,1 тис домогос­подарств – споживачів пільгових категорій. Це ставить під загрозу отримання Лебедин – місто, яке вразило литовців: До лютого невелика кількість жителів Литви знали про м. Лебедин, що на Сумщині. Та одна подія повністю змінила Лариса Матвіїва: «Творчість стала стилем мого життя»: Напередодні Дня журналіста розмову віч-на-віч ведемо із нашою колегою, з якою ми працювали в 90-х роках наприкінці минулого століття

Шановні читачі тижневика «Будьмо разом», користувачі сайту «Лебедин press»!


Після тимчасового вимушеного припинення випуску газети «Будьмо разом» у зв»язку з воєнними діями, ми знову розпочали її діяльність. При цьому, ми зберігаємо основне спрямування видання – газета для сімейного читання
До того ж, ми розширюємо кордони інформування, щоб стати ближчими до кожного читача. Тож тепер нас можна знайти не лише на сайті, а й у Telegram каналі та facebook.
Тому, якщо хочете про все дізнаватися першими, підписуйтесь на наші сторінки у соцмережах:

https://www.facebook.com/lebedinpress
https://t.me/lebedinpress
Дякуємо, що залишаєтесь з нами!

Координатор сайту Євгеній Чижик.
Із повагою Василь Дацько,

головний редактор тижневика «Будьмо разом» та інтернет-видання «Лебедин press», Заслужений журналіст України.

Лебединці ще пам’ятають комплекс будівель заводу поршневих кілець, який завжди привертав увагу містян і приїжджих своєю затишністю, догля­ну­тіс­тю.

Але прийшли варвари, робіт­ни­ків виставили за про­хідну, а приміщення «розбомбили». По-іншому і не скажеш, ко­ли побачиш, яке все зруй­новане, розтрощене! І сьо­годні від колись солідного під­приємства віє пусткою, яка відлякує перехожих. І не лише цим, а й бур’янами. А навпроти електротрансформатор теж у бур’яні замаскувався. Та й взагалі, від залізничного переїзду, що по вулиці Т.Шев­ченка, відчувається, мотокоси в цьому році й сліду не було. А що: руйнувати – не будувати, бур’яни вирощувати – агрономічної освіти не потрібно. Такими ми є...

Коментарі  
0 #1 Парфюмер 16.08.2020, 20:21
"Але прийшли варвари..."

- Заметьте, доморощенные варвары местной выделки. Но это частная реплика в ответ на неточное предположение автора заметки.
Дело совсем не в варварах, а в смене системы производства и распределения, когда от плановой экономики (при социализме) с решительностью носорога по воле элит перешли к уродливым чертам капиталистического уклада экономики, основанной в значительной степени на частной собственности. Государственная там тоже имеется, но в значительно меньшей степени.
Частник (собственник) в ущерб работать себе никогда не будет, и, как видите, не стал ни на одном промышленном предприятии в Лебедине, а вот государство времён социализма все риски брало на себя, в том числе и покрывая возможный экономический ущерб, если не находило рынков сбыта. Отсюда можно сделать вывод, что местные работяги по большому счёту не страдали, получая деньжата вовремя и в достаточном объёме. Я прекрасно знаю, что рабочие ЗПК, который являлся дочерним предприятием автозавода имени Лихачёва в Москве, получали зарплату на уровне столичных работяг. Не верите, спросите любого из тех, кто работал на ЗПК в Лебедине в 70-е, 80-е гг. Здесь нет никакой политики, хотите сравнить, так сравнивайте, только апеллируйте к своему уму и памяти, если они присутствуют, а не к революционно возмущённому разуму.

..." А що: руйнувати – не будувати, бур’яни вирощувати – агрономічної освіти не потрібно. Такими ми є..."
- Плачу, роняя тоскливые слёзы в горiлку.
Цитата


Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар