Стрічка новин
102: що трапилось? з 20 по 26 квітня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 103 заяви та повідомлення громадян, з них 7 на момент реєстрації містили На фоні казкової природи: Зима – чудовий привід весело і корисно провести час з родиною на свіжому повітрі. Але грудень не дуже радував нас Майстер добрих справ: У кожного спогади про минуле життя свої. Мої - грунтуються на тих, з ким ішов життєвою дорогою, з ким працював Шановні жителі міста та району!: 12 червня з 14.00 до 15.00 години в приміщенні Ворожбянської сільської ради буде проводити прийом громадян т.в.о.начальника Лебединської поліції Поспілкувалися і відпочили: Осінь… Це – неймовірна казка. Сама природа раділа нашому професійному святу – Дню працівників освіти. А в Лебединському коледжі ім.А.С.Макаренка «Зупинись, прекрасна мить!» Конкурс продовжується!: Як добре разом відпочивати, подорожувати, а ще – займатися спортом.Анастасія, Микола та Максим Новікови роблять це залюбки. Безпартійний дід: Було це в період становлення автобусного руху між районами та селами. До цього в села добиралися хто як міг: підводами, 17 вересня - День рятівника: День рятівника відзначається в день святкування Ікони Пресвятої Богородиці Неопалимої Купини – покровительки пожежних-рятівників, людей, Поліція виявила незаконні насадження конопель: Сто вісімнадцять рослин коноплі виявили та вилучили правоохоронці Лебединського відділення поліції на городі 62-річної жительки району. Інформація про стан оперативної обстановки на території м. Лебедина та району з 08 по 14 червня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 114 заяви та повідомлень громадян, з них 14 на момент

Давно це було. Поїхали з Токарів два сусіди у неділю кіньми на базар. Один з них швидко скупився і повернувся додому. Дочка другого, дівчинка років шістнадцяти,

яка з нетерпінням чекала батька, адже той обіцяв купити їй смаколиків, прибігла вияснити, чи скоро повернеться батько.

Сусід говорить: «Ти знаєш, з твоїм батьком трапилася біда. Поламалось колесо під Лебедином. Я не можу йому зараз його відвезти, бо сторгувався з куданівським мужиком, що той купить у мене кабана, і я йому його відвезу. А батько просив, щоб ти взяла під навісом нове колесо, вимастила дьогтем і котила йому назустріч».

Дівчина так і зробила: взяла нове колесо, вимастила дьогтем і покотила. Але ж колесо дуже незручно котити! Тому вона його і котила, і несла, і тягла. Вибилась із сил, розпатлана, вимазана дьогтем, – такою побачив її батько, що їхав назустріч. І навіть перехрестився, подумавши, чи не трапилась біда з дочкою?

– Доню, що з тобою? Куди ти котиш колесо?

– Мені сусід сказав, що в твоєму возі воно зламалося, щоб я взяла нове колесо, добре вимастила його дьогтем і котила тобі назустріч.

–Запам’ятай, доню, в народі кажуть: «Коли коле­со ламається, чо­ловік розуму на­би­рається». Справ­­­ж­ній чоло­вік повинен знайти вихід сам. А вірити сліпо, не думаючи і не проаналізувавши ситу­ацію, не можна. Сусід просто пожартував.  Хоча жарт для тебе виявився і неприємним. Довіряти можна не кожному. Один може пожартувати, другий обдурити, третій підставити.  А ти, доню, повинна бути, як губка – вбирати інформацію, аналізувати і, як печінка, все переробити і нейтралізувати.

 

Коли медична маска доречна

Обласна лікарня. Знаючи високу кваліфікацію хірурга і його поважне ставлення до людей, під кабінетом завжди збирається багато пацієнтів. Так було і цього дня.

До першого в черзі підійшла жінка і попросила: «Коли зайдете до хірурга, скажіть, будь ласка, щоб він вийшов до мене на кілька хвилин».

Зайшовши в кабінет, пацієнт сказав: «Вибачте, будь ласка, Вас у коридорі чекає жінка, яка дуже просила, щоб Ви до неї вийшли».

– А молода жінка? – запитав хірург.

– Та ні, у літах уже.

– Може симпатична?

– Та ні, медична маска їй якраз доречна.

– Тоді хай зачекає.

Підготував Олексій Дученко, м. Лебедин.

 

Як онук діда вилікував

Петро, який вже розміняв сьомий десяток, дуже полюбляв оковиту.  Його дружина Настя чого тільки не робила, щоб відвадити чоловіка від чарки: і клала дурман у горілку, і возила до знахарки. Але результат був нульовий. Одного разу, після чергової сварки. Настя зі злістю сказала: «Дідько з тобою, пий, хоч залийся. Може осліпнеш від неї». А Петро все частіше скаржився на слабкий зір. Свідком цих частих сварок був дванадцятирічний онук Василько. І одного разу, коли дід захропів, хлопчик заклеїв його окуляри лейкопластиром. Дід прокинувся, кліп, кліп, а нічого не бачить. І як закричить: «Я осліп! Нічого не бачу! Рятуйте! Жінко, веди  мене до знахарки!»

А дружина йому у відповідь: «Так тобі й треба: дочекався, допився, свиня».

З тих пір дід Петро із горілкою «зав’язав».

Лідія Можаєва, м. Київ.

Спеціально для тижневика «Будьмо разом».

Додати коментар