Стрічка новин
19 грудня – день адвокатури України: За своєю природою адвокатура є одним із інструментів демократичного суспільства, оскільки виконує найважливішу цивільну функцію – захист прав і законних Один день у Чорнобилі: Ви не задавали собі запитання, чому діти, підлітки так люблять дивитися фільми про Чорнобиль? Це для них, напевне, таке щось Так і живемо: Стрімко летить час. Здається, зовсім недавно ми вітали одне одного із Новорічними святами, а вже завершується травневе буйноцвіття, щедро скраплене Від екології землі – до екології життя: Небачено активна й здебільшого непродумана діяльність людини, супроводжувана знищенням природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища, Вночі поліція затримала молодика, який намагався викрасти чужий автомобіль: Пізно вночі до поліції Лебедина надійшло телефонне повідомлення від 58-річного місцевого жителя, про те, що з подвір’я домоволодіння невідомий намагався У Сумах СБУ блокувала підпільне виробництво алкоголю: Співробітники Управління Служби безпеки України в Сумській області у взаємодії з Головним управлінням Державної фіскальної служби області під процесуальним Лебедин у боротьбі з поширенням коронавірусної інфекції : Лебедин у боротьбі з поширенням коронавірусної інфекції 12.03 – 04.04.2020 року Фонди музею поповнилися печаткою: Однією з малодосліджених сторінок історії колишньої Української РСР є ста­новлення та розвиток органів внут­рішніх справ на території сучасної України. Шановні медичні працівники, ветерани медичної служби.: Щиросердно вітаємо вас із про­фе­сій­ним святом – Днем медичного працівника. За висловом Гіппократа, медицина – це найшляхетніше з усіх мистецтв, Їхні серця віддані дітям: Першої неділі жовтня традиційно в Україні шанують представників, мабуть, найчисельнішої освітянської професії.

Все це про нашого земляка Владислава Шевченка, з яким ми нещодавно мали змогу поспілкуватися.

– Доброго дня, Владиславе! Раді зустрічі з Вами. І перше наше запитання: хто Вас надихнув обрати панкратіон?

– Мені з дитинства подобається цей вид спорту.

– Чому саме його Ви обрали, а не, приміром, волейбол, чи якийсь інший?

– Тому, що для цього виду спорту я більше всього підходжу своїми фізичними параметрами (сміється). Та й він, ще раз наголошую, мені подобається найбільше.

– Скільки років Ви займаєтеся улюбленою справою?

– Захоплюватися панкратіоном я розпочав з 2009 року, та в 2015 році травмувався, тому більше не можу брати участь у змаганнях. Тому тепер треную  дітей.

– Ви травмувалися під час змагань?

– Ні, я потрапив в ДТП.

– А чи були серйозні травми під час бою?

– Як не дивно, але за весь час виступів у мене не було жодної травми . Бувало, що на тренуваннях могли носа розбити  чи м’язи міг потягнути, але серйозних травм не було.

– Скільки учнів  відвідує Ваші заняття?

– У нас є декілька груп. Під моїм керівництвом найменші діти – з 6 до 11 років. Мій колега займається  з дітьми 12-18 років. Всього панкратіон  відвідує  60-70 дітей.

– Владиславе, а хто займався у свій час з Вами? Хто навчив тому, що Ви вмієте зараз?

– Гавриш Сергій Григорович. На той час, коли він мене тренував, йому було років 26, а мені – 16. Він дуже мені допоміг освоїти цей цікавий вид спорту. За це я йому вдячний.

– Як батьки відносилися до Вашого захоплення панкратіоном?

– Вони були не проти  і завжди підтримували мене.

– Чи багато перемог Ви здобули?

– Я не рахував. Вигравав чемпіонат області, чемпіонат України.

Прикро, але не зміг потрапити на чемпіонат Європи та світу, бо травма не дозволила. Звання майстра спорту отримав приблизно за півроку чи рік до травми.

– Які перемоги запам’яталися найбільше?

– Останні. Ті, за які мені присвоїли звання «Майстер спорту» . До них входили чемпіонат України та Кубок України. Там  я зайняв друге і перше місця. Адже для того, щоб стати «майстром»,  необхідно зайняти на чемпіонаті України 1-2-ге місце, а потім, коли підтверджуєш це на Кубку України, тобто теж займаєш 1-2-ге місце, присвоюють  цей розряд.

– Ви одружений?

– Ні, але маю дівчину.

– Чим Ви займаєтеся у вільний час?

– Поєдную улюблену справу з масажем. Пройшов курси, і вже півроку, як роблю масаж на професійному рівні.

– Ви працюєте вдома?

– Приїжджаю до клієнта. Хто не місцевий чи є якісь інші причини, приймаю в себе. Та таких клієнтів небагато.

– Дякуємо Вам, Владиславе, що по­годилися на це інтерв’ю. Ви ціка­ва людина. Гадаємо, що й усім нашим ровесникам буде цікаво з Вами поспіл­куватися і, при необхідності, спробувати на собі професійний масаж, про який, до речі, в місті вже є позитивні відгуки.

– Дякую. Бажаю Вам творчих успіхів!

Додати коментар