Стрічка новин
Станом на 22 вересня 2020 року на Сумщині 3184 випадки захворювання на коронавірусну інфекцію: За минулу добу Covid-19 підтвердили у 67 осіб (Суми - 38, Шостка - 7, Конотоп - 11, Ромни - 1, Забруднюють і луг, і річку: В Лебедині не один десяток років працює психо­неврологічний диспансер. З парадного входу – красива, доглянута територія. Але жителі прилеглих вулиць 60 років була Катря, а тепер – Ксена: Ой, люди добрі, що мені сьогодні зранку було! Звечора лягли з дідом спати. Я ж, як завжди, ногу, ту котру 102: що трапилось? з 15 по 21 червня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 139 заяв та повідомлень громадян, з них 15 на момент реєстрації містили Ветерани спорту Лебединщини не втрачають фізичної форми: 13 листопада 2020 року у с.Михайлівка Лебединського району відбулись змагання з міні-футболу «Кубок Лебединщини-2020»  серед  ветеранів спорту у віковій Будинок відомого українського композитора – у смітті й чагарниках: У глибині двору, по вул. О.Чапаєва, 19 у Лебедині знаходиться руїна згорівшого ще у 2000-х роках одноповерхового дерев’яного будинку з Лебединське бюро правової допомоги роз’яснює: Сумний досвід клієнтів системи безоплатної правової допомоги демонструє, що інколи догляд за своєю зовнішністю завдає неабиякої шкоди Інформація про стан оперативної обстановки на території м. Лебедина та Лебединського району з 15 по 21 березня 2021 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП надійшла 101 заява та повідомлення громадян, з них Наші батьки – найкращі!: У кожного в житті настає момент, коли трохи інакше оцінюєш справжні цінності та багатства людини. Я дуже рада, що вже Забутий герой: Все далі й далі в історію від­ходять події Другої світової війни. І чим швидше біжать роки, тим притуплюється пам’ять на­щадків.

Все це про нашого земляка Владислава Шевченка, з яким ми нещодавно мали змогу поспілкуватися.

– Доброго дня, Владиславе! Раді зустрічі з Вами. І перше наше запитання: хто Вас надихнув обрати панкратіон?

– Мені з дитинства подобається цей вид спорту.

– Чому саме його Ви обрали, а не, приміром, волейбол, чи якийсь інший?

– Тому, що для цього виду спорту я більше всього підходжу своїми фізичними параметрами (сміється). Та й він, ще раз наголошую, мені подобається найбільше.

– Скільки років Ви займаєтеся улюбленою справою?

– Захоплюватися панкратіоном я розпочав з 2009 року, та в 2015 році травмувався, тому більше не можу брати участь у змаганнях. Тому тепер треную  дітей.

– Ви травмувалися під час змагань?

– Ні, я потрапив в ДТП.

– А чи були серйозні травми під час бою?

– Як не дивно, але за весь час виступів у мене не було жодної травми . Бувало, що на тренуваннях могли носа розбити  чи м’язи міг потягнути, але серйозних травм не було.

– Скільки учнів  відвідує Ваші заняття?

– У нас є декілька груп. Під моїм керівництвом найменші діти – з 6 до 11 років. Мій колега займається  з дітьми 12-18 років. Всього панкратіон  відвідує  60-70 дітей.

– Владиславе, а хто займався у свій час з Вами? Хто навчив тому, що Ви вмієте зараз?

– Гавриш Сергій Григорович. На той час, коли він мене тренував, йому було років 26, а мені – 16. Він дуже мені допоміг освоїти цей цікавий вид спорту. За це я йому вдячний.

– Як батьки відносилися до Вашого захоплення панкратіоном?

– Вони були не проти  і завжди підтримували мене.

– Чи багато перемог Ви здобули?

– Я не рахував. Вигравав чемпіонат області, чемпіонат України.

Прикро, але не зміг потрапити на чемпіонат Європи та світу, бо травма не дозволила. Звання майстра спорту отримав приблизно за півроку чи рік до травми.

– Які перемоги запам’яталися найбільше?

– Останні. Ті, за які мені присвоїли звання «Майстер спорту» . До них входили чемпіонат України та Кубок України. Там  я зайняв друге і перше місця. Адже для того, щоб стати «майстром»,  необхідно зайняти на чемпіонаті України 1-2-ге місце, а потім, коли підтверджуєш це на Кубку України, тобто теж займаєш 1-2-ге місце, присвоюють  цей розряд.

– Ви одружений?

– Ні, але маю дівчину.

– Чим Ви займаєтеся у вільний час?

– Поєдную улюблену справу з масажем. Пройшов курси, і вже півроку, як роблю масаж на професійному рівні.

– Ви працюєте вдома?

– Приїжджаю до клієнта. Хто не місцевий чи є якісь інші причини, приймаю в себе. Та таких клієнтів небагато.

– Дякуємо Вам, Владиславе, що по­годилися на це інтерв’ю. Ви ціка­ва людина. Гадаємо, що й усім нашим ровесникам буде цікаво з Вами поспіл­куватися і, при необхідності, спробувати на собі професійний масаж, про який, до речі, в місті вже є позитивні відгуки.

– Дякую. Бажаю Вам творчих успіхів!

Додати коментар