Стрічка новин
Забруднюють і луг, і річку: В Лебедині не один десяток років працює психо­неврологічний диспансер. З парадного входу – красива, доглянута територія. Але жителі прилеглих вулиць Це наше спільне свято: Дехто вважає, що День журналіста України, який припадає на наступну суботу, – свято суто професійних пра­цівників засобів масової інфор­ма­ції. У Лебедині врятували чоловіка: 13 вересня о 14:30, на лінію екстреного виклику «101», надійшло повідомлення про необхідність надання допомоги по вул. Сумська в м. І знову перемога: 12 грудня в Києві відбувся дистанційний Міжнародний конкурс-фестиваль «ProFest 2020». У кон­кур­сі  студенти Ле­бе­динського педа­го­гічного фахового коледжу імені Юні спортсмени Лебединщини вибороли кілька перемог на чемпіонаті України: Цими днями у місті Кропивницький відбувся чемпіонат України з грепплінгу серед дітей 2006-2007, 2008-2009 та 2010-2011 років народження. Потрібні керівники нового типу: В газеті «Будьмо разом» № 36 від 3.09.2020р. прочитав інтерв’ю «Віч-на-віч із Миколою Падалкою», директором Лебединського міськрайонного  центру зайнятості. Коледж вчора, сьогодні, завтра: Діяльність педагогічного колективу КЗ СОР «Лебединський педагогічний коледж імені А.С.Макаренка» пов’я­зана, передусім, з творчістю, 34-ті роковини Чорнобильської катастрофи: 26 квітня – день пам’яті тих, чиє життя 34 роки тому передчасно обірвала Чорнобильська трагедія, день людської шани та вдячності Встановлено особу причетну до вчинення кримінального правопорушення: Працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції 3 (м.Лебедин) Сумського районного управління поліції встановлено особу причетну до вчинення Розслаблятися ще зарано: Про стан захворюваності на COVID-19 та грип у 2020 році і заходи з профі­лак­тики вірусних інфекцій на 2021 рік по

Коли ти вже давно на заслуженому відпочинку, а ще й доймають різні хвороби, тоді поринаєш у далеке минуле,коли все було добре. Раділи життю, були сповнені енергії та сили,

майбутнє вимальовувалося в райдужних кольорах. Кожен день приносив щось нове, раділи досягненням та з нетерпінням чекали зустрічі з друзями. Та життя швидкоплинне,  і приходить час, коли задумуєшся над прожитими роками, що корисного зроблено, чи пам’ятатимуть про тебе…

Наближається релігійне свято, яке в народі називають Явдоха. Ось саме цього дня й святкуватиме свій ювілей людина, яку дійсно пам’ятає дуже багато лебединців. Це Олексій Миколайович Василенко.

Запам’ятала його з тих часів, коли сама ще була школяркою. Високий, стрункий, худорлявий, завжди усміхнений і дуже привітний. Він викладав у нас співи. Його дуже всі любили, бо Олексій Миколайович ніколи не ставив поганих оцінок. Як було заведено, щороку проводились шкільні художні олімпіади  і обов’язково конкурс хорових колективів. То на репетиції поспішали всі записані учні, бо знали, що потім Олексій Миколайович влаштує танці. Він візьме свій баян, сяде біля вікна у великому вестибюлі, і полинуть чарівні танцювальні мелодії, а в кінці обов’язково лунатиме вальс. І тоді для багатьох юнаків постане проблема: треба навчитися вальсувати.

Зрештою, так сталося, що мені довелося з цією прекрасною людиною працювати пліч-о-пліч десятки років. Щоранку він приїжджав до школи на своєму «металевому коні», так сам називав велосипед, і вітання його було незвичне: «джам-джалям». Якщо у когось не було настрою, то Олексій Миколайович обов’язково помітить і підніме його або цікавою розповіддю, або веселим анекдотом. А їх він знав дуже багато, і щоразу нові. До того ж він хороший і надійний товариш. Із учителем фізкультури Олегом Дмитровичем Сорокіним  вони були нерозлийвода. Якщо випадав вільний від уроків час, то вони обов’язково відправляться на своїх «конях» до лісу по гриби чи ягоди. І ніколи не поверталися з пустими руками, бо любили жартувати, що у них там свої «грядки».

Можу також запевнити, що Олексій Миколайович – ще й дуже надійна людина. У неробочі дні, пригадую, обов’язково проводилися «клуби вихідного дня», які контролювалися відділом освіти. І дуже важко було залучати школярів у вихідні до цих заходів. Тоді Олексій Миколайович придумував різні конкурси, ігри, змагання, щоб дітям було цікаво. Так і вирішувалися складні проблеми. Жодного року табір праці та відпочинку не проходив без цієї енергійної і позитивної людини. Дисципліна була на висоті, норми виробітку перевиконувалися, бадьорий настрій і оптимізм забезпечувалися.

Навіть перебуваючи на заслуженому відпочинку, коли зустрічаєшся з цією людиною, відразу ж піднімається настрій і хочеться багато про що поговорити.

Шановний Олексію Микола­йовичу, від себе особисто, від колег і випус­кників дозвольте привітати Вас з ювілеєм! Бажаємо Вам міцного здоров’я, ще довгих безболісних років життя і такого ж оптимізму, яким Ви володієте до цього часу.

Ніна Стегній,

ветеран праці Лебединської СШ №3.

Від редакції. Інтерв’ю з ювіля­ром читайте в наступному номері.

Додати коментар