Стрічка новин
Літа, заплетені у працю: Навесні, коли дерева квітнуть буйним цвітом, у дружній, люблячій сім’ї віруючих людей Володимира та Раїси Ніколенків із Лебедина 30 квітня Сумський район: вчора сьогодні завтра: Керівництво Сумського району долучилося до акції «Створюємо ліси разом» 21 березня, у Міжнародний день лісів, стартувала Всеукраїнська акція, ініційована Державним Владислав БУХАРЄВ, Почесний громадянин Лебедина: «Для мене цей край дуже дорогий. Тут закопана моя пуповина, тут могили моїх родичів, тут: – Шановний Владиславе Вікторовичу, у черговий раз Ви відвідали свою малу батьківщину. Що на цей раз покликало Вас у неблизьку Уривки Лебединських розмов: Спілкуються на автовокзалі два молодих чоловіка, які, як виявилось, чекають автобуса на Київ: – Ох, і слово ж вигадали – діджіталізація. Життя Григорія Карпова як спалах зірки: Карпов Григорій Дмитрович (народився 21.01.1919р., м. Лебедин – помер 17.12.2009р., м. Москва) – радянський учений-філософ, фахівець у галузі соціальної філософії. Нові види шахрайств через коронавірус: Зловмисники вигадали кілька схем обману: замовлення через Інтернет ліків від хвороби або супутніх медичних товарів, «волонтерська допомога» у доставці У команді Сумщини «Дні Європи – 2021»: Активісти шкільного євро­­­­­клубу “Mayflower” Лебе­­дин­­ського закладу зага­льної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 (координатор – вчитель  англійської мови Логвиненко Н.М.) Любі і милі жінки! Щиро вітаємо вас з першим весняним святом – 8 Березня!: В цей святковий день весняний, Вам, найкращим, незрівнянним, Спілкувалися майбутні вихователі: Саме в цей час ми обираємо свою професію, свій життєвий шлях, ким стати, як розкрити свій потенціал, як плідно прожити Влад – талановитий спортсмен та активіст: Владислав Іващенко проживає в Лебедині. Йому 15 років. До 8 класу навчався в Лебединській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №5.

Нещодавно прочитав у тижневику життєву історію під назвою «Прірва». Хочу подякувати автору Олені Осінній за порушену тему. Дуже гірко усвідомлювати, як деградує наша молодь.

І прикладів цьому з часом все більше. У когось це наркотики, які для юнака чи дівчини перекреслюють їхнє майбутнє, спопеляють душу. Хіба не читали ми в соцмережах чи не чули по телевізору, якою гіркою спокусою часом стають для школярів, переважно в столичних школах, «цукерки» в яскравих обгортках, якими «пригощають» їх заради наживи посланці від наркодилерів, що розпустили свої щупальця по всьому світу. Спочатку юнак спробує цю «цукерку», а потім, заради незна­йомого йому відчуття, крастиме у батьків гроші, щоб купити ще і ще. А потім із кимось із товаришів поділиться.

Загрозою для молоді дедалі більше стають гаджети. Погляньте, скільки зараз в Україні випадків, коли неповнолітні з певних причин осмислено вдаються до отруєння себе пігулками, викидаються з балконів багатоповерхівок, граючи в небезпечні ігри, стають жертвами на залізничних коліях, гинуть від електроструму.

Викликають справедливе обурення знущання дітей і молоді над тваринами. Так, у одному з дачних кооперативів у Запорізькій області 24-річна дівчина тривалий час знімала на відео тортури над собаками. Розцінки на цей шокуючий контент нібито стартували від 50 євро. Допомогли викрити шкуродерку волонтери. Проти неї порушено щодо цього кримінальну справу. Але, як стало відомо з офіційних джерел, кримінальна відповідальність, настає лише тоді, коли тварина загине або отримає каліцтво. На жаль, тортури під цю статтю не підпадають. І на все це, можливо, дивляться діти, стаючи згодом учасниками булінгу щодо своїх друзів чи беззахисних тварин. І ця жорстокість потім може «правити бал» у їхньому подальшому житті.

Кому все це ставити в вину? Питання досить складне. Раніше в суспільстві обмежувалися поняттями: батьки, школа. А зараз діти виходять досить далеко за ці рамки, тримаючи в руках гаджети, просиджуючи годинами біля комп’ютера, планшета. Контроль батьків втрачається: одні шукають заробітки за кордоном, дехто знаходить порятунок в чарці оковитої. Школа має свої проблеми, які теж часом важко вирішувати. Але дітей, молодь треба рятувати – всім нам, гуртом.

Відомий французький драматург і публіцист П’єр де Бомарше свого часу сказав: «Кожна людина – завжди чиясь дитина».

Пам’ятаймо про це!                         

Вадим БІЛИЙ.

Коментарі  
0 #2 Парфюмер 18.03.2021, 17:21
"...Кому все це ставити в вину? Питання досить складне..."

- Нет, очень простой ответ на этот вопрос. Мог бы и просветить кое-кого, но за правду-матку меня и не любит модератор.

"...Але дітей, молодь треба рятувати – всім нам, гуртом..."

- Не нужно. Тех, кого вы перечислили, запiзно рятувати. Проку от них для общества, как от ведра без днища.
Цитата
0 #1 Ух ты! 18.03.2021, 12:27
"Кому все це ставити в вину?"
Та ви ж самi на це питання вже й вiдповiли, пане Вадиме:
"Загрозою для молоді дедалі більше стають гаджети. "

Ось вони в усьому й виннi. А ви думали - хто?
Цитата
Додати коментар