Стрічка новин
Іван ЖУРБА: «Я чесно виконував покладені на мене обов’язки, перебуваючи в різних службах і на різних посадах»: – Перш за все, Іване Михайловичу, щиро вітаємо Вас із ювілейними роками, що постукали у Вашу душу. Здоров’я міцного, бадьорості Прорвемося!: Валентина Петрівна як не остерігалася коронавірусу, бо, стверджують лікарі, люди похилого віку найбільш незахищені перед цією загадковою Відкритий чемпіонат ОДЮСШ СОО ВФСТ Колос з боксу серед юнаків 2007-2008р.н, 2009-2010р.н.: 4 січня 2021р. у м.Суми на базі Академії боксу заслуженого тренера України Віннікова В.А. відбувся Відкритий чемпіонат ОДЮСШ СОО ВФСТ Це четверта оповідка про сільську вчительку-пенсіонерку, оптимістку, яка живе поряд з добрими сусідами: …Як і домовлялися раніше, сусід Григорій підвіз Марію Іванівну до залізничного вокзалу обласного центру. Через декілька хвилин підійшов потяг. Залишили без транспорту: На календарі осінь. Незабаром почнеться негода – дощ, сніг. Це дуже турбує жителів вулиці Кобижча (її початок до Воскресенської церкви), На Сумщині — 94 випадки коронавірусу: Станом на ранок 25 квітня у Сумській області зафіксовано 94 випадки захворювання на коронавірус (+4 за добу). 47 людей вже Хвостаті дегустатори: Маю в господарстві кота і собаку й іноді дуже дивуюся, коли вони відмовляються пити молоко, або зїсти шматочок ковбаси. Понюхають Станом на 16 вересня 2020 року на Сумщині 2640 випадків захворювання на коронавірусну інфекцію: За минулу добу Covid-19 підтвердили у 87 осіб (Суми - 71, Шостка - 3, Конотоп - 5, Лебедин - 1, Сходинками до успіху: Для кожної людини студентські роки – найцікавіша і найяскравіша сторінка у житті, яка залишає найприємніші спогади, закарбовується в пам’яті виром Безпечний великдень: Наближається одне з найбільших релі­гій­них свят – Світле Христове Воскре­сіння (Великдень). За традицією в цей день проходять урочисті релігійні заходи,

Це  одне із могутніх висловлювань великих людей, які поклав у основу свого життя наймолодший доктор економічних наук  Харківського національного аграрного універ­ситету

ім.В.В.Доку­чаєва, уродженець Лебедина Станіслав Василішин.

В середині січня  цього року в одній із соціальних мереж, де зосереджена Маловисторопська віртуальна група, стався феєрверк вітань на честь одного  з випускників коледжу – Станіслава Василішина. Ще б пак! У тридцятирічному віці він став доктором наук!

Я добре знаю історію навчального закладу. За роки його діяльності серед випускників, що мали такі  досягнення в науці, біля двадцяти осіб. Це ветеринарні лікарі і агрономи. А тут випускник  бухгалтерського відділення 2007 року, лебединець, та ще й у такому молодому віці – випадок неординарний!

На вітання молодого доктора наук колишніх його педагогів у коледжі Станіслав відповідав, у свою чергу, подякою за те, що добре його навчали.

Народився герой мого нарису  в сім`ї  медичної сестри Алли Андріївни та слюсаря Ігора Васильовича.

Дитинство Станіслава пройшло  на вулицях рідного міста. Воно було щасливим, сповненим любові дорослих до єдиної дитини в сім`ї. Дев`ять класів Станіслав закінчив  у Лебединській школі  № 2.

Мама Алла особливу увагу приділяла навчанню сина, який, будучи «гіперактивною» дитиною, часто не хотів навчатися, за що міг  отримати «наганяй» від неньки. Проте, за висловлюванням майбутнього науковця, – це пішло на користь. Невдовзі  стало зрозумілим, що Станіслав має непересічний потяг до знань, особливо гуманітарних. Помітили це перша вчителька Валентина Володимирівна Люкіна, класний керівник Ніна Миколаївна Корнієнко, а також інші вчителі на чолі з директором школи Світланою Георгіївною Подвезько. Станіслав щороку перемагав на різних міських олімпіадах, а у 2003 році навіть отримав третє місце на обласній олімпіаді із зарубіжної літератури. У рідній школі не було такого масового заходу, де б не брав участь Станіслав.

Майбутню професію вибрав усвідомлено. Після згоди батьків подався навчатись на бухгалтерське відділення  Маловисторопського коледжу.

За  твердженнями мого спів­бесідника, його відразу вразили й заполонили масштаби красивого навчального закладу  з сучас­ними лабо­раторіями, ауди­торіями та привітними викладачами на тлі чудової природи.

Опановувати майбутню професію Ста­ніслав розпочав із засвоєння   складного, суперечливого, але водночас прекрасного світу бухгалтерського обліку. Цей процес викликав у юнака глибоке задоволення, бо здійснювався, як він наголошує, завдяки високій професійності викладачів  профільних еко­но­мічних дисциплін: Бабич О.А.,Сироти В.Г., Русанівської  Л.М., Кладієнко О.В., Дмит­рівського І. О., Довганя А.А. Сьогодні він згадує  своїх педа­гогів з великою теплотою.

У розмові зі Станіславом я згадую також його найактивнішу участь у громадському житті коледжу протягом усього періоду навчання. Тривалий час він був головою ради студентського самоврядування. Пригадую, як у один із таких днів у навчальному закладі Станіслав  був дублером директора коледжу. Того дня він досить успішно  керував установою,  вніс  навіть суттєві пропозиції щодо організації роботи адміністративно-гос­по­дарської служби. А при під­­веденні підсумків сказав:

– Це було відповідально та водночас цікаво й незабутньо.

На третьому курсі Станіслав переміг у конкурсі «Ерудит року». Два роки вів  коледжанський радіоефір, був незмінним учасником усіх концертів та конкурсів художньої самодіяльності. Сьогодні той період навчання у Малому Висторопі молодий доктор наук згадує зі щирою вдячністю усім педагогам, одногрупникам та друзям, з багатьма серед яких товаришує й досі.

Отримавши диплом молодшого спеці­а­ліста з бухгалтерського обліку, Станіслав,  долаючи великий конкурс, вступив до Харківського національного аграрного універ­ситету ім. В.В. Докучаєва  на другий курс.

Роки, проведені в університеті, для нього стали незабутніми. Під час навчання Станіслав підпрацьовував у сфері послуг міста-мільйонника, набравшись безцінних навичок спілкування з людьми, самовиховання, цілеспрямованості та працьовитості.

Атмосфера дружби та любові до свого університету сприяла тому, що Станіслав зміцнив лідерські якості у навчанні і громадській роботі. Він вів майже всі університетські публічні заходи. З перших днів на сцені став її «зіркою».

Та головне – любов до бухгалтерського обліку продовжувала вести Станіслава до  студентських наукових перемог, головним чином,як він підкреслює,  завдяки професору Огійчуку М. Ф., бо той помітив особливий потяг до знань   нашого земляка ще на третьому курсі, а згодом, ставши керівником дипломної роботи та кандидатської дисертації. Результатом цієї співпраці була перемога Станіслава на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з бухгалтерського обліку (І місце) та численні перемоги на олімпіадах і конкурсах.

Мій співрозмовник підкреслює:

– Свої знання мені передало понад 50 талановитих професорів та доцентів  університету, назавжди змінивши  світогляд та заглибивши у незвіданий  мною світ науки.

Після закінчення універ­ситету з відзнакою Станіслава було запрошено вступити до аспірантури, яку він закінчив достроковим захистом дисертації, ставши у 23 роки наймолодшим кандидатом економічних наук за всю історію факультету обліку і фінансів. Після цього працює на кафедрі бухгалтерського обліку і аудиту. З перших днів  роботи він не обмежувався викладацькою діяльністю. Виконував обов`язки голови профбюро факультету, був відповідальним секретарем приймальної ко­місії, заступником декана факультету, помічником ректора з навчально-виховної роботи.

З 2018 року Станіслав Василішин обійняв  посаду проректора з науково-педагогічної та виховної роботи, на якій започаткував і успішно завершив низку ініціатив та управлінських процесів, які сприяли удосконаленню освітньо-наукової дія­ль­ності та виховної роботи в університеті.

Паралельно із самовідданою працею на посаді проректора, молодий науковець приділяв значну увагу  дослідницькій діяльності. Результатом цього стала тісна співпраця з науковим консультантом Жуком В. М. – академіком НААН, доктором економічних наук, професором Національного наукового центру аграрної економіки (м. Київ), який розгледів у молодому доценті вогник наукового пошуку. Наслідком цієї плідної співпраці і став захист у грудні 2020 р. докторської дисертації на тему «Обліково-аналітичне забезпечення управління економічною безпекою аграрних підприємств: теорія, мето­дологія, організація».

У 2018 році Василішина обрано членом-кореспондентом Академії економічних наук України. Нині тридцятирічний доктор економічних наук – наймолодший в університеті та один із наймолодших в Україні.

Колеги дуже позитивно відгукуються про нього, як про керівника нової генерації – здатного уміло організовувати ефективну роботу в умовах динамічних змін освітнього простору.

Особливою повагою Станіслав Ігорович ко­рис­тується у студентському середовищі. Його нестандартні підходи до читання лекцій, доступна подача матеріалу, вільне володіння циф­ровими технологіями та англій­ською мовою сприяють проведенню високоякісних занять та наукових досліджень з аспірантами і студентами.

Серед наукових інтересів Василішина за­лишаються транс­формація методології облі­ку, аналізу та оподаткування в умовах дід­жи­талізованої економіки; економічні засади інноваційного розвитку аграрних підприємств в умовах глобальної економіки; реформування вищої освіти в Україні у період інституційних змін.

Особливо цінним для науковця і педагога Василішина є досвід, набутий під час стажування у країнах ЄС, зокрема, у Фінляндії, за прикладом якої Україна прагне реформувати свій освітній простір.

Моє спілкування з добродієм  Станіс­ла­вом котрий раз підтвердило, що це надзвичайно комунікабельна та всебічно розвинена творча особистість. Серед його інтересів – подорожі іншими краї­нами, поезія (Станіслав пише вірші та вже готує до видання першу збірку), відпочинок у колі друзів, документалістика та вивчення іноземних мов. До речі, Станіслав не обме­жується лише вільним володінням англійської, а й успішно опановує французьку та німецьку мови.

Герой цього нарису поки що неодружений, проте його серце протягом двох років зайняте почуттями до прекрасної дівчини, яка є йому надійним тилом та з якою він переживає прекрасні моменти свого життя.

За браком часу Станіслав буває в Лебедині нечасто, проте поїздки до батьків стали невід`ємною частиною щасливих спогадів. Тут залишилося чимало вірних друзів, з якими Станіслав знайомий ще зі шкільного та коледжанського періодів життя,з ними він приємно проводить час на рідній лебединській землі.

Завершуючи розмову, я його запитав: «Про шо мріє молодий доктор економічних наук?»

Станіслав, не вагаючись,   відповів: «Жити в успіш­­ній, заможній, освіченій європейській країні без війни».

 Після паузи мій співрозмовник продовжив:

– Коли тяжка хвороба забрала з життя мою маму на 48 році, тато, який був учасником подій в Афганістані, пішов захищати Україну на Донбасі. Тому для мене вислів «Жити без війни» багато значить.

Під кінець  бесіди, як і належить науковцю і педагогові, молодий доктор економічних наук з Лебедина невимушено промовив:

– За  висловом Генрі Форда «Кожен, хто пе­рестає вчитися, старіє, – не важливо, в 20 або 80 років, а будь-який інший, хто продовжує вчитися, залишається молодим. Найважливіше в житті – це зберегти мозок молодим».

Тож тепер уже наш відомий земляк пропонує всім незалежно від віку вчитися і примножувати здобутки нашої держави.

Побажаємо ж молодому доктору  наук найближчим часом стати професором, а також нових досягнень у справі його наукових і громадських інтересів та  комфортного життя.

Володимир Ткаченко, директор Мало­висторопського коледжу в 1983-2015 роках.

м.Суми.

Додати коментар