Стрічка новин
Притягнуто до відповідальності 4 громадян за залишене у лісі сміття: За поточний період 2020 року лісовою охороною Лебединського лісгоспу було притягнуто до відповідальності 4 громадян м. Лебедин та районну за На колесах: До першої столиці України  мене покликала презентація альманаху «Харківський міст». Після вдалих поетичних спроб у  роки юності мені довелося зробити 20-21 лютого у м.Суми відбувся «Відкритий чемпіонат м.Суми з боксу».: У заліку команди ОДЮСШ Колос м.Лебедин - 6 золотих та 5 бронзових нагород. Перші місця вибороли учні Лебединської ЗОШ №6 102: що трапилось? з 18 по 24 січня 2021 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції №3 (м.Ле­бе­дин) надійшло 125 заяв та повідомлень громадян, з них 12 на момент реєстрації Чи необхідні антибіотики при лікуванні COVID-19: Лише за добу 11 жовтня в Україні зафіксовано 11,9 тис. нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19, кількість захворілих за весь Професор, доктор філологічних наук Олена Ткаченко: «Переконана, що в житті не можна робити гріховного, нарікати чи поганого бажати»: – Шановна Олено Григорівно, прийміть вітання з Лебединщини! Дякуємо, що погодилися поспілкуватися із читачами тижневика «Будьмо разом». Уривки Лебединських розмов: Спілкуються на автовокзалі два молодих чоловіка, які, як виявилось, чекають автобуса на Київ: – Ох, і слово ж вигадали – діджіталізація. Сповнена світла й тепла: Її душа відкрита до людей. Це відчувалося відразу при нашому першому знайомстві. Та це не було спеціальне зна­йомство. Просто потреба Станом на 15 вересня 2020 року на Сумщині 2553 випадки захворювання на коронавірусну інфекцію: За минулу добу Covid-19 підтвердили у 51 особи (м. Суми - 38, Конотоп - 1, Білопільський р-н - 4, Краснопільський Чесноти Валентини Сироти: В історії Маловисторопського коледжу ніколи не було дефіциту педагогічних кад­рів, тут постійно тривав відбір фахівців  з тих,хто бажав працю­вати

Надія Лампак з Лебедина має золоті руки і добре серце. За все своє життя не цуралася ніякої роботи, вкладала в неї всю душу.

Народилася 15 травня 1936 року в с.Маломихайлівка на Дніпропетровщині у великій родині. З дитячих років мала улюблене заняття: в’язала гачком із звичайних ниток скатертини, фіранки. Трудову діяльність розпочала на шахті, де й зустріла свою долю. Майбутній чоловік був родом з Лебедина, тому сюди й переїхали, щоб будувати далі спільне життя. Виростили двох дітей – сина і доньку. На жаль, чоловік, з яким прожили 60 років, уже відійшов у Вічність.

Надія Гаврилівна не боялася ніякої важкої роботи: протягом 10 років працювала на цегельному заводі, 18 років – у ливарному цеху на колишньому ЗПК. Звідти й вийшла на пенсію у 50-річному віці. І вдома весь вільний час віддавала в’язанню та вишиванню.

У свої 84 роки жінка продовжує займатися улюбленою справою. У її домашній колекції чимало власних виробів, майстерності яких можуть подивуватися інші народні умільці. Особливо багато в’язаних речей – ляльки, кашпо, абажури, серветки, платтячка для ляльок та інше. І майже щодня у майстрині виникають нові цікаві ідеї.

Доброго Вам здоров’я і довгих років життя, шановна Надіє Гаврилівно! Хай квітнуть барвисті узори у Вашій душі і на виготовлених Вами з любов’ю виробах!                                      

Фото Антоніни Бондар.

Додати коментар