Стрічка новин
Прийшов іюнь – на рибу НЕ плюнь: Мабуть, багато хто чув прислів’я «прийшов іюнь – на рибу плюнь!». У цьому переконані ті, хто не займається риболовлею. Нехай же стане днем дитини у всьому світі кожен день: Щороку 1 червня Лебединщина разом з країною та усім світом відзначає свято малечі – Міжнародний день захисту дітей. Це вибухонебезпечно!: На території області продовжують мати місце випадки виявлення вибухонебезпечних предметів – боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни, а також сучасних засобів Ціни на ринку на 31 березня 2021 року: М’ясо (1кг) – 120-140 грн. Сало (1кг) – 50-120 грн. 102: що трапилось? з 19 по 25 липня 2021 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції №3 (м.Ле­бедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшло 146 заяв та повідомлень громадян, Виплати одноразової допомоги у розмірі 1000 гривень: Марина Лазебна: Після набрання чинності змін до держбюджету потрібно близько 5 днів для того, щоб розпочати виплати. Рішення парламенту дає Батьків на Сумщині накрила хвиля двійнят: Вони народжуються з незначним проміжком у часі, швидше за все мають дуже схожу зовнішність, а зв’язок між ними настільки тісний, За ряд зухвалих злочинів молодики отримали реальну міру покарання: Роменською місцевою прокуратурою підтримано державне обвинувачення у кримінальному провадженні за фактом вчинення розбійного нападу, Дякують за турботу: Загрозливий вірус, з яким нині борються в усіх країнах світу, як зазначають лікарі, найбільш небезпечний для людей похилого віку. Ними Рідній Сумщині присвячується!:

Життя іде, залишаючи по собі гіркі й добрі спогади. Іноді перегортаєш їх, як аркуші у фотоальбомі, і посміхнешся, пригадавши якусь кумедну історію.

У мене був дуже хороший сват, майстер на всі руки – і тесляр, і муляр. Людям багато допомагав безвідмовно і по будівництву, із го­род­німи роботами. Бувало, як візь­ме­ться полоти картоплю, то жодної бур’янини не залишить.

Якось попросила я Анатолія Васильовича допомогти викопати погріб. Було це навесні. Ідемо ми з ним ранком до моєї садиби, розмовляємо, і він, як зазвичай, попихкує цигаркою. Курій був тільки такий! Раптом чуємо, десь близенько звідкись потягнуло димком.

– Щось десь горить, – кажу. А сват, поглянувши навкруги, у відповідь: «Ага, горить». І продовжує курити. Йде­­мо далі. Знов потягло горілим. Аж рап­­том як гляну на свата, а в нього на куртці біля плеча вже дірочка про­­горіла, і димок угору тягнеться.

– Свату, гасіть цигарку! – кричу.

– У Вас куртка горить!

Ох, і попосміялися ми тоді! А він бідка­ється: «Ну, й попаде ж мені від жінки. Прийдеться сьогодні чимось вину перед нею загладжувати».

Немає вже мого чудового свата, а в пам’яті про нього залишилося тільки все найкраще. Як ось ця історія, яка мені пригадалась.

Любов ГОРОШКО, м.Суми.

Додати коментар