Стрічка новин
До 90-річчя учбового закладу (оновлено): У вересні цього року фаховому пе­да­­­го­­гічному коледжу ім.А.С.Ма­ка­рен­ка в­и­пов­­нюється 90 років. Редакція розпо­чинає цикл розпо­відей про людей, які із покоління «Зупинись, прекрасна мить!» Конкурс продовжується!: Як добре разом відпочивати, подорожувати, а ще – займатися спортом.Анастасія, Микола та Максим Новікови роблять це залюбки. Сумщину залишили у червоній зоні: МОЗ оновило дані у зонах карантину. Станом на 21 квітня столиця та 12 областей залишаються “червоними”. Червоні: м. Київ, Житомирська, Запорізька, Київська, Це страшне слово: суїцид: Друзі! Сьогодні ми пропонуємо діалог про проблеми молоді. Чим ми цікавимося? Що нас хвилює? Це наші запитання та відповіді на Земельні спори. Як їх вирішити?: Куди звернутись, процедура розгляду, закони, якими слід керуватися у їх вирішенні, судовий порядок вирішення спору, вартість судового збору. Улюблена справа Світлани Миколаївни: Кожного ранку ця миловидна жіночка поспішає до своєї улюбленої роботи. Тут на неї чекають численні відвідувачі, бо ж не тільки Уривки Лебединських розмов: У парку в центрі Лебедина на лаві сидять дві жінки середнього віку і розмовляють: – Світлана так схудла, за пів року Провели чемпіонат України віртуально: Попри те, що в світі карантин, це не привід відмовлятися від активного життя. Це й довела Всеукраїнська федерація кіокушинкай карате.22 Рятувальники ліквідували загоряння госпо­дарчої споруди: 14 червня, о 09:18, на лінію екстреного виклику 101, надійшло повідомлення про загоряння господарчої споруди по вул. Боднівка у Лебедині. «Я тебе ніколи не забуду…»: Віктора Михайловича призначили директором автопідприємства. Це для нього було несподіванкою, адже донині працював головним інженером спорідненого йому в одному із

Дивовижним серпанком огортав місто тополиний пух, ніби хтось навмисне засипав розпечену землю невагомим білим снігом. Вітер кружляв ці мініатюрні пухкі хмаринки, які, пустуючи і бавлячись, зачіпали перехожих. Ще подих – і каштанове волосся Віолетти вкрилося білою ватою. Яким нереальним здавався цей «сніг» у літній день, таким же нереальним тепер було її кохання…

Вони познайомилися з Георгієм тиждень тому в лікарні. Дотепний і розумний юнак відразу полонив душу ніжної і веселої Віолетти. Проте об’єднувала їх страшна таємниця: у них була однакова підступна хвороба, яка розділила життя цих двох молодих людей на «до» і «після». Дізнавшись про свою недугу, Віолетта кілька місяців не могла ні з ким спілкуватися, лише її «маленькі розумники» у дитячому садочку (так вона називала своїх вихованців) зрідка повертали дівчину до життя.

Георгій дізнався про свою хворобу ще в підлітковому віці, коли раптово втратив свідомість і впав у кому. Після того дня все було, як і раніше, тому  деякий час йому навіть здавалося, що його діагноз – це вигадки лікарів. Він навчався в університеті, жив безтурботним юнацьким життям. Скільком дівчатам він подобався – важко й перелічити! Проте недуга лише «дрімала», а потім почала прогресувати. Георгій замкнувся в собі, припинив спілкуватися з друзями, єдиною його віддушиною було малювання, яке допомагало жити… Продовження читайте у тижневику "Будьмо разом" за 18.06.2020р.