Стрічка новин
Пригадали чудову людину, педагога, науковця: Пливуть роки, ніби птахи у синю даль. Відсвяткував свій ювілей (90 літ) Лебединський фаховий педагогічний коледж ім. А.С. Макаренка. А Вогнеборці з Кам’яного: Як говорять у народі, на вогонь і воду можна дивитися безкінечно. А от герої цієї розповіді дивляться на це явище Ви, діду, ще славно тримаєтесь!: Зустрілися старий із молодим, і вийшла між ними ось така розмова. – Пам’ятаєте, чим скінчилась вся  та справа з євробляхами? Як Чи можливо зняти з реєстрації особу без її згоди?: У житті часто виникають ситуації, коли у вашій оселі прописана людина, яка вже втратила будь-яке право на проживання в ній.  Як діяти при виявленні вибухонебезпечного предмета: Пройшло вже 75 років, як відгриміли останні бої Другої світової війни. Але й досі багатостраждальна українська земля зберігає в собі Гуманітарними  коридорами з Сумщини 18 березня змогли виїхати близько 4,5 тисячі людей.: Евакуація проводилась з міст Тростянець, Краснопілля, Конотоп, Велика-Писарівка, Суми, Лебедин – повідомляє Сумська обласна військова адміністрація.  З Лебедина вчора виїхало Знешкоджено 1 застарілий боєприпас: 8 листопада групою піротехнічних робіт Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (м. Ромни), проведено роботи зі Відповідь є. а маршрутки поки що немає: У тижневику «Будьмо разом» (№ 39 за 24 вересня ц.р.) під рубрикою «Читач звернувся до газети» був надрукований матеріал «Залишилися 102: що трапилось? з 22 по 28 червня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 132 заяви та повідомлень громадян, з них 16 на момент реєстрації Московский Бобрик відчув подих мирного життя: Тут одні з перших у Лебединському районі  провели  весняну толоку. Згуртовано працювали усим селом.

Маргарита ДАЦЕНКО, 15 років, про­­живає в м.Суми, навчається в гімназії №1.

Під час бойових дій у Сумах, з 24 лютого перебувала у своєї бабусі Валентини Петрівни Шамрай в с.Будилка, де на власні очі дівчині довелося побачити  колону російських танків, які проїжджали повз  будинок  її  бабусі.

Що забрала у тебе війна?

Що забрала у тебе війна?

А у них вона що забирає?

Без домівок лишаємось ми,

А у них – Інстаграму немає.

Що забрала у тебе війна,

Коли чуєш ти постріли вранці,

Коли є заспокійливе в склянці,

А у когось і зовсім нема?

Що забрала не наша війна,

Коли зовсім не ми нападали,

А у вас що забрала вона,

Коли в наших людей ви стріляли,

Коли діток маленьких вбивали,

Скільки міст, які ми так любили,

Ви безжально взяли й зруйнували?

Що забрала та клята війна?

В багатьох відібрала життя.

А на них вона як же впливає:

Кока-коли у них лиш немає.

Ви здуріли, скажіть мені, люди?

Кожен день в нас стріляють повсюди,

Забирають усе, що було,

Що роками, крізь всі намагання,

Проривалось, жило і цвіло.

Що забрала іще ця війна?

Мені тяжко усе це злічити,

Бо бракує тих слів,

Купу болю лиш готова вона залишити.

 

Маргарита ДАЦЕНКО.



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар