чт.06202019

Відомі особистості: Лебединська ЗОШ №5

Відомі особистості: Лебединська ЗОШ №5З історії школи коротко.

 Як відомо, за проханням громадян Лебедина, для яких російська мова була рідною, на базі семирічної школи №2 у 1933 році був відкритий 1-й клас із російською мовою навчання, до якого було зараховано 17 учнів. Їхньою першою вчителькою стала В. П. Горошко. Тому 1933-й і вважається роком народження Лебединської СШ №5.

З того часу в різні роки школа  знаходилася за різними адресами. Після звіль­нення Лебедина від німецько-фашистських загарбників вона відновила свою роботу. Класи розміщувалися по вул. Сумській, 4, К.Маркса, 9, в приміщенні лікарні по вул. Першогвардійській. Із 1950 року адреса школи: пл. Інтернаціональна, 35, так як за цією адресою у двоповерховому приміщенні було ліквідовано госпіталь для фронтовиків, який діяв з 1943 року. З того часу тут і знаходиться середня школа №5. Директорами школи були у 1943 – 1945 р.р. – Л. Калько (фото відсутнє), а також:

І.І. Маленко (1945-1963). У тяжкі осінні дні 1941 року Лебедин захищали воїни під командуванням І.М.Русіянова. Серед них був і Іван Ілліч Маленко.

М. Н. Горішняк (1963-1973), учасник оборони Сталінграда, ветеран війни

П.М. Лунін (1973-1977), ветеран війни, фронтовий розвідник

П.Г. Міщенко (1977-1979)

В. Г. Безкровний (1980-2000)

Т. М. Нездіймишапка (із 2000 року)

Так само, як і директори, педа­гогічні колективи школи у різні часи протягом усієї діяльності навчального закладу завжди від­значалися високою ерудованістю та професіоналізмом. Тому ба­гато випускників СШ №5 стали відо­мими людьми, а їхні імена зазву­чали на весь район, на всю об­ласть, на всю Україну, на весь світ.

Давайте спільно перегорнемо сторінки історії школи.

 

Вони стали військовими

Це аж ніякий не секрет, що починаючи із повоєнних часів і майже до 1990-х у школі навчалися діти багатьох поколінь війсь­ковослужбовців з військових частин, які дислокувалися  в Лебедині, і продовжили традиції батьків. Це В.С. Оржешко, В.М. Бугаєнко, В. Ухо, В.В. Зелений, І.Є. Іванов, А.В. Савін, А.А.Склепюк, В. Рябінін та інші.

Серед молодшого покоління:  О. Гузієнко, М. Мас­люченко, С. Оникій, О. Щербак, О. Арутін, П. М. Власов, В. Бухарєв  та інші. Багато з них під час війни в Афганістані отримали високі бойові нагороди. Особливою гордістю школи є Павло Власов. У 1977-му році закінчив із золотою медаллю Лебединську школу №5, а в 1981-му – з відзнакою Харківське вище військове авіаційне училище льотчиків ім. О. І. Грицевця. У 1987-му році вступив до школи льотчиків - випробувачів ім. А.Федотова. Працюючи старшим льотчиком-випробувачем, П.М. Власов оволодів 16-тьма типами літаків, маючи час «нальоту» 3600 годин. За видатні заслуги йому було присвоєне високе звання Героя Російської Федерації, а також звання Заслуженого льотчика-випробувача Росії 1-го класу.

Гордиться школа і своїм випускником 1986 року Владиславом Бухарєвим. У 1992 році він закінчив Київське вище військове інженерне училище зв’язку. З 08.1987 р. по 06.1992р. служив у Збройних Силах України. З 06.1992 р. по 12.2007р. – на оперативних та керівних посадах в СБУ. Довгий час В.В. Бухарєв був першим заступником голови Державної податкової адміністрації України, начальником податкової міліції. Має звання – генерал-лейтенант податкової міліції. Серед почесних нагород Владислава Вікторовича – ордени „За заслуги” II та ІІІ ступенів, медаль ФСБ Росії „За боевое содружество”, відзнака СБ України – нагрудний знак „Хрест Доблесті” І та ІІ ступенів, відзнака СБ України – нагрудний знак „За боротьбу з корупцією та організованою злочинністю”. В.В. Бухарєв – Почесний громадянин Лебедина.

Генерал-лейтенант В.В. Бухарєв

В. М. Бугаєнко – ге­не­рал-майор ЗС Росії

В.С. Оржешко – пол­ков­ник ЗС України

П. М. Власов – Герой Ро­сії, льотчик-вип­робу­вач

 

Спортивна гордість школи

Наші школярі різних поколінь брали активну участь у роботі спортивних гуртків. Багато кубків та нагород залишилось на згадку про перемоги у різних конкурсах, змаганнях. Із активних спортсменів школи вийшли відомі в державі і за кордоном спортсмени. В.А. Савон – випускник 1958-го року, Заслужений майстер спорту, переможець молодіжних чемпіонатів світу з шахів (1962, 1964, 1967р.р.), чемпіон Радянського Союзу, міжна­родний гросмейстер з шахів, переможець олімпіади (1972р.), член збірної СРСР. О.Є. Лісов – випускник 1969-го року, майстер спорту Радянського Союзу з боксу, чемпіон і багаторазовий призер збройних сил Радянської Армії. Нагороджений орденом Червоної Зірки. М.В. Влізько - випускник 1971-го року, майстер      спорту Радянського Союзу з волейболу, чемпіон Радянського Союзу (1972р.). В.В. Бодров - випускник 1975-го року, майстер спорту Радянського Союзу з легкої атлетики, чемпіон Радянського Союзу з еста­фетного бігу, багаторазовий чемпіон України. Валерій Бодров десять років входив до складу збірної України з легкої атлетики, у десятку кращих спортсменів республіки, кращий бігун СРСР у спринті серед юнаків (1976р.). На XXVI Олімпійських іграх в м. Атланта (США) в 1996р. Валерій Васильович був у складі делегації тренером. В.В. Козієнко - випускник 1980-го року. Майстер спорту Радянського Союзу з легкої атлетики, багаторазовий чемпіон України, чемпіон півфіналів та Кубків СРСР з легкої атлетики. Тричі одержав визнання “Спортивної газети“ України (1980, 1984, 1990р.р.), увійшовши в десятку кращих спринтерів України з легкої атлетики. О.І. Пеллуя-Баранова (Терещенко) - майстер спорту Радянського Союзу з легкої атлетики, майстер спорту Росії з легкої атлетики, чемпіонка Росії (1997р.), член збірної СРСР. Зараз проживає в Парижі. Була чемпіонкою Парижу в кросі на 1500 метрів. С.М. Костюков – майстер спорту України з футболу, член юнацької збірної України. З 1998 по 2003р.р. грав за хар­ківсь­кий “Металіст“, коман­ду вищої ліги України з фут­болу. У 2003 році перейшов грати у команду 1-ої ліги охтирський “Нафтовик“.

 

Гросмейстер з шахів В. А.Савон

Майстер спорту з во­лейболу В.М.Влізько

Майстер спорту з легкої атлетики О.І. Пеллуя-Баранова

Майстер спорту СРСР з боксу О. Є. Лісов

Майстер спорту з фут­болу С.М. Костюков

Майстер спорту з лег­кої атлетики В. В. Козієнко

Майстер спорту з лег­кої атлетики В.В. Бод­ров

 

Наші випускники у великій літературі

Євген Васильченко – байкар-сатирик-гуморист, Бойко Владислав – поет – гуморист, Ведник Анатолій – поет-бард.

Найбільш відомим із них став Євген Васильченко. І хоч він навчався у нашій школі недовго, все ж є нашим випускником. Його життєпис цікавий і повчальний. Народився Євген Дмитрович 7 листопада 1930 року в селі Верхосулка Білопільського району в робітничій родині. Після закін­чення місцевої семирічки вступив до Бакинського військово-морського учили­ща, але в 1949 році був виключений із училища за написані ним «крамольно-сатиричні» вірші-байки на училищні сол­дафонські порядки. Як розповідав Євген Дмитрович, додому він тоді добирався в чому прийшлося, бо навіть старі казенні черевики в нього відібрали. Закінчивши в цьому ж році Лебединську СШ №5, він одразу вступає до Лебединського учи­тельського інституту, який закінчує в 1951 році, і по розподілу їде вчителювати на Івано-Франківщину. Тут він уперше починає друкувати свої гумористичні твори.

Повернувшись на Сумщину, з 1957-го по 1989-й роки Євген Васильченко працює вчителем Будильської середньої школи, заочно навчаючись на фізико-математичному факультеті Сумського педінституту ім. А.С. Макаренка. У ці роки відбулося становлення його не тільки як талановитого педагога, а й як талановитого письменника. Він є автором більше двадцяти книг, серед яких збірки байок: «Ой лопнув обруч» (1976), «Гоп, мої греча­ники» (1984), «Баранячий фасад» (1989), «Вовчий розгул» (1998), «Тота­літарні вітри» (2004), «Чужа ариф­метика» (2004), «Ой під вишнею» (2006), «Наваждение» (2007); романів «Кінець привида» (2005), «Сузір’я жертовника» (2007), трилогії «Фіоле­това фея» (2009), «Криза моралі» (2009), «Грішники» (2010) та інших. Євген Васильченко – лауреат премії ім. Леоніда Глібова. Член Спілки письмен­ників України з 1981 року. Відомий він також як самобутній художник.

 

Від художньої самодіяльності – до всеукраїнського та світового визнання

Різні покоління наших учнів ще в школі виявляли свої мистецькі таланти. Особливою гордістю є молода співачка Олена Арутіна та музикант Павло Криштоп, який набув світову відомість. Він народився в Лебедині 1959 року. У 1979 році закінчив Сумське дер­жавне музичне училище, у 1984-му – Московський дер­жавний муз. пед. інститут ім. Гнєсєних. Працював у 1986-1987 р.р. у Сумському педін­ституті, Сумському театрі драми та комедії ім. М.С. Щепкіна з 1993 року живе і працює в Угорщині. Його мати, І.І. Криштоп, у мину­лому – вчитель математики ЗОШ І-ІІІ ст. №5 – проживає в Лебедині і зараз.

Павло Криштоп – лауреат багатьох міжнародних конкурсів піаністів. Працює в Угорщині

 

Від шкільного активу – до успішних менеджерів

Різні покоління членів уч­кому та активу школи в по­дальшому житті ставали і стали успішними менед­же­рами своєї справи. Най­більше школа гордиться свої­ми випускниками архітек­тором М.В. Дзядуком, дип­ломатом С. М. Липовим,  фінан­систкою О. М. Асмоло­вою (Заєць), депутатом ВР України В. Г. Камчатним, Б.В. Скрипкою – начальником МНС Ставро­польського краю Росії, М.М. Воловиком - вій­сь­ковим пе­рекладачем Ба­кинського юри­дичного війсь­кового уні­верситету, Р. Пара­мо­новим –  перекладачем МДУ Росії та багатьма іншими.

Асмолова О. М.- працівник міністерства фінансів АР Крим

Липовий С. М. – російський дипломат

Камчатний В. Г. – депутат двох скликань ВР України

 

Вони давали клятву Гіппократа

Багато випускників шко­ли стали лікарями. Серед них С.Є. Кузьменко, О.А. Глоба, Л.М. Камшилова, Л.В. Мерко (Меша), Н.О. Дави­дченко (Пилипенко), С.І. Спесивий, І.І. Спесивий, О.Д. Денисюк, О.А. Кузь­менко, (Іванова), С. Пере­пічай, В.П. Лук’янов, І.В. Товста, С.В. Чегринець, С.М. Антипова та інші. Вони відомі фахівці як в Україні, так і за кордоном. Зокрема,  С.Є. Кузьменко – заві­дую­чий терапевтичним від­ділен­ням відомої клініки ім. Бурденка в Москві.

Обстежує пацієнта лікар-кардіолог Лебединської ЦРЛ Наталія Давидченко

Наші випускники – успішні підприємці

Успішними підприємцями стали наші випускники Т. Ключка (Склярсь­ка), О. Нікітін, І. Ковлєва (Гашенко), Р. Недєлько, С. Біда, О. Бакликов, С. Костюк, Л. Лотник (Чеботаренко), М. Оксьом, Н. Пахомова (Воловик) та інші.

Підприємець Олександр Бакликов

 

Учительськму роду – нема переводу

Багато випускників Лебединської СШ №5 стали педагогами. Це А.П. Лиховід (Молодцова), К.М. Кіріченко (Лужкова), А.А. Смірнова, Л.І. Колот, Л.В. Вялкова, Т.О. Гримайло (Шуть­ко), В.Д. Тупікін, В.О. Кричкевич (Стріль­ник), Н. Логвиненко, Є.М. Следько (Шаптала), Л.С. Павсюк, О.О. Васи­лющенко (Левчук), С. Гайдаш - вик­ладач Києво-Моги­лянської академії, В. Синяк - викла­дач біології у США та багато інших.

 

У вищій школі на шляху до великої науки

Гордістю школи є також випускники, які стали науковцями та є, або були, працівниками вищої школи. Серед них Анатолій Барвінський – кандидат історичних наук, доцент СумДУ; Володимир Фалько – кандидат філософських наук, доцент Московського лісотехнічного інституту; Наталія Фоломєєва – доцент муз. пед. факультету СДПУ;  Олена Король – проректор з науково-педагогічної роботи СумДУ; Михайло Бурбико – завідувач кафедри правосуддя, доктор юридичних наук, академік Міжнародної кадрової академії; Тетяна Гончарук – доцент кафедри теоре­тичної і практичної економіки; Віталія Каща – ассистент кафедри математики та інформатики УАБС; Людмила Левченко – директор інституту педагогіки та психології СДПУ, кандидат психологічних наук та інші.

Смірнов О.Ю., доцент мед факультету СумДУ

Бурбика М.М.- доктор юридичних наук, академік Міжнародної кадрової академії

Звісно, що обмежена площа нашого тижневика не дозволяє розповісти та ілюструвати фотографіями розповідь про випускників Лебединської СШ№5 більш поширено, але ми сподіваємося на подальшу співпрацю з цим навчальним закладом. Чекаємо від вас, шановні друзі, повідомлень про життя колективу навчального закладу. У наступних публікаціях ми  розповімо і про інші школи нашого міста.

 

Матеріали до друку підготували

Валентина Склярова,

директор музею школи,

Василь ПАЗИНИЧ,

кор. тижневика «Будьмо разом».


Коментарі  

 
QR
0 #9 QR 13.04.2015, 13:43
Про Елену Арутину можно посмотреть (и послушать) здесь:
magma.in.ua/
Цитата | Скарга
 
 
влад
0 #8 влад 26.09.2014, 17:51
А почему про Лену Арутину так мало написано?Ведь на протяжении многих лет она защищала честь не только школы, а и Лебедина! Не справедливо!!!
Цитата | Скарга
 
 
Виктория
0 #7 Виктория 18.01.2014, 05:02
Алексей, к сожалению у меня сложилось другое мнение об этом человеке. И мои друзья со мной согласны.
Цитата | Скарга
 
 
ой
0 #6 ой 13.01.2014, 01:40
Цитую Выпускник СШ№5:
"Успішними підприємцями стали наші випускники ....Л. Лотник (Чеботаренко)," =это фраза в точности перепечатана из брошюры, которая готовилась к 75-летию школы и не отвечает действительности, так как в то время Лариса вообще не была предпринимателем, а тем более успешным, Её с позором уволили из "Укрсиббанка", где она работала начальником. Сегодня она работает где-то в Сумах и живет там и тоже не является успешным предпринимателем. И вообще ничего в жизни не добилась, только имеет репутацию человека с не очень чистой совестью. И поэтому не следует ставить её в один ряд с нашими лебединскими действительно успешными предпринимателями. А авторам статьи было бы правильно публично исправить эту ошибку., так как делают это настоящие журналисты

Тоже касается и Р.Неделько он на зароботках в России,а куча исков о невыплаченых кредитах лежит в нашем суде(((
Цитата | Скарга
 
 
Выпускник СШ№5
0 #5 Выпускник СШ№5 11.01.2014, 13:22
"Успішними підприємцями стали наші випускники ....Л. Лотник (Чеботаренко)," =это фраза в точности перепечатана из брошюры, которая готовилась к 75-летию школы и не отвечает действительност и, так как в то время Лариса вообще не была предпринимателе м, а тем более успешным, Её с позором уволили из "Укрсиббанка", где она работала начальником. Сегодня она работает где-то в Сумах и живет там и тоже не является успешным предпринимателе м. И вообще ничего в жизни не добилась, только имеет репутацию человека с не очень чистой совестью. И поэтому не следует ставить её в один ряд с нашими лебединскими действительно успешными предпринимателя ми. А авторам статьи было бы правильно публично исправить эту ошибку., так как делают это настоящие журналисты
Цитата | Скарга
 
 
Алексей
+4 #4 Алексей 08.01.2014, 19:57
Виктория, я не знаю, что Вам плохого сделал В.Г.Безкровный, но наш выпуск и другие выпуски, в которых есть у меня друзья и знакомые очень жалели, что он ушел со школы. Это не брошенный камень в сторону Т.Н.Нездиймышап ко(извините если неправильно написал фамилию). Татьяна Николаевна меня учила и она отличный преподаватель! Василий Григорьевич был хорошим человеком! Я знаю, что он защищал как преподавателей так и учеников. Мной известен случай когда еще стояли военные части в городе, он гордо защитил одного учителя перед высокопоставлен ным военнослужащим, да и вообще он защищал учителей! Он был заядлый и настоящий коммунист, которых уже практически нету!
Цитата | Скарга
 
 
Хижняк Сергей
+1 #3 Хижняк Сергей 07.01.2014, 13:14
Я являюсь выпускником СШ №5 1974 года. Спасибо авторам за публикацию и возможность окунуться в воспоминания детства и юности. Читал и грустил одновременно. Ведь многих людей на фото знал и помню до сих пор. Возможно, благодаря некоторым из них сам стал учителем и на сегодняшний день имею 34 года педагогического стажа, как ни крути.
Что вспоминается? Где-то в архивах у меня есть фотография совсем молодого директора Горишняка Михаила Никандровича начала 50-х годов прошлого века, выпуск какого-то класса, где он запечатлен молодым и уже директором (если не ошибаюсь ВШ №7, которая располагалась на ул. К.Маркса, где сейчас Дом творчества молодежи) рядом с Ревиной Ниной Павловной, еще одной легендой школы, и моей бабушкой Голубовской Прасковьей Демьяновной, учительницей начальных классов той школы. До сих пор помню директора Горишняка подтянутым, смуглым, очень бодрым мужчиной с очень располагающей внешностью. Он скоропостижно скончался, когда я перешел в 10-й класс. Но, видимо, такие люди неспроста оставляют о себе добрую память.
Помню я и директоров Лунина и Бескровного. Последний, кстати, будучи заведующим Лебединским районо в 1978 году, лично распределил меня после института в Лебединский детский дом, доживавший на лебединской земле последние месяцы, а затем в восьмилетнюю школу №2, ныне также закрытую. Они были заметными людьми на ниве лебединского просвещения и им также необходимо отдать должное, несмотря на симпатии или антипатии, уже прозвучавшие здесь.
Очень хочется верить,"що далi буде". Иначе повествование о школе будет неполным. Славу ей приносили не только дети военных и спортсмены, но прежде всего те люди, являвшиеся стержнем и ядром любого коллектива. Я имею в виду УЧИТЕЛЕЙ, без которых немыслимы никакие успехи даже самых талантливых учеников. Написать нужно о них, тем самым оставив добрую память в сердцах многих. Пожелаю успехов авторам публикации и передаю искренние пожелания здоровья и творческих успехов моим дорогим коллегам, педагогическому коллективу СШ №5. Ваш выпускник. г.Пенза, Россия.
Цитата | Скарга
 
 
Время
+3 #2 Время 04.01.2014, 23:12
Кто бы, что не говорил, а школа и есть Школа. Тут тебе и лучшие преподаватели, и директора и выпускники.
Многие к этому относятся с сарказмом, но время убеждает нас в том, лебединская 5 школа - сильное учебное заведение. Город гордится всеми нашими школами, а особенно школой - 5.
Цитата | Скарга
 
 
Виктория
-5 #1 Виктория 04.01.2014, 17:47
Просто противно видеть Безкровного. Никакой он не специалист и плохой человек...был! Знаю, что о мёртвых плохо не говорят, так что выбирала выражения.
Цитата | Скарга
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Лебединская информационная сеть Лебедин-інфо Сайт города Середина-Буда Неофициальный сайт города Глухова  Шосткинский портал Липовая ДолинаВеликая Писаревка
© 2006-2016 Лебедин press - Передрук матеріалів за наявності гіперпосилання на www.lebedinpress.com.ua
Лебедин press не несе відповідальності за зміст коментарів.
Редакційна колегія. Головний редактор Василь Дацько.
Телефон: 2-28-91 Факс: 2-28-91

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.