Стрічка новин
На Сумщині викрили розкрадання державних нафтопродуктів: За даними досудового слідства, незаконну схему організувала група осіб із Роменського району області, у тому числі раніше судимі за аналогічні Інформація про стан оперативної обстановки на території м. Лебедина та Лебединського району з 15 по 21 березня 2021 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП надійшла 101 заява та повідомлення громадян, з них Відповідальність за порушення правил карантину: Законодавством встановлюється адміністративна та кримінальна відпові­дальність за порушення САНІТАРНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Як було колись i як – зараз: Колись на міському стадіоні Лебедина взимку завжди було людно. Лебединці каталися на ковзанах, влаштовувалися змагання із зимових видів спорту. Про природу тихим словом: Краса природи рід­но­го краю завжди нади­ха­ла на творчість пое­тів, пись­мен­ників, художни­ків. Учні 1 та 2 класів Ва­си­лівського ліцею зіб­ралися, Система відеоспостереження дозволять зробити Лебедин безпечнішим: Ми всі хочемо, щоб у нашому місті було комфортно та безпечно. На жаль, дорожньо-транспортні пригоди, а також випадки вандалізму та Береженого Бог береже: Іду містом і дивуюся своїм землякам. Не всім звісно, але переважній більшості. Чому? Занадто вже необережні вони чи, можливо, необізнані Квітнуть узори в душі й на полотні: Надія Лампак з Лебедина має золоті руки і добре серце. За все своє життя не цуралася ніякої роботи, вкладала в Валерія Андрієвська: «У нашій хаті, як завжди, дме вітер різних напрямків»: Багато лебединців знає, що досить частим гостем Лебединщини була одна відома людина, ім’я якої великими літерами вписане в історію України. Уривки Лебединських розмов: Розмовляють дві жіночки: – Оце у нас у селі було храмове свято. Поз’їжджалися родичі до людей, а з ними діти. Бігають

Наше місто поповнилося ще однією довгожителькою. Тетяні Михайлівні МАСЛОВІЙ днями виповнилося 100 років. Народилася вона в с.Нижня Сироватка,

тодішнього Краснопільського, а нині Сумського району в багатодітній родині колгоспників Михайла Павловича і Єфросинії Василівни, де було шестеро дітей.

На долю цієї жінки випало чимало випробувань – страшні 1932-1933 роки голодомору, жахіття Другої світової війни. Після закінчення педагогічних курсів у місті Суми, працювала учителем початкових класів у хуторі Спаське та в рідному селі. У 1947 році була направлена до Лебедина в школу-інтернат для глухих дітей. Там і трудилася вихователем дошкільних груп до виходу в 1981 році на заслужений відпочинок. Але відпочивати Тетяна Михайлівна не звикла, тому, ще 10 років працювала прибиральницею та доглядачкою у музеї В.І.Леніна при Лебединській ЗОШ №1.

Ще працюючи в школі-інтернаті, Тетяна Михайлівна познайомилася з майбутнім чоловіком Георгієм Вікторовичем, який там викладав фізкультуру. Подружжя виростило та виховало трьох дітей: двох синів – Миколу, Олександра і доньку Світлану. Обидва сини – військові. Зараз у запасі, в званні підполковників. Микола Георгійович з родиною мешкає у місті Дніпро, Олександр Георгійович – в Лебедині, зараз проживає разом з мамою. Донька Світлана Георгіївна – педагог, пішла маминою стежиною, працювала вчителем у ЗОШ №1, потім у школі №2 і згодом довгі роки очолювала цей навчальний заклад. Педагогічну освіту отримали і її донька Ольга та онучка Ліда. Тетяна Михайлівна – щаслива бабуся семи онуків, шести правнуків і одного праправнука. Не дивлячись на поважний вік, вона сама себе обслуговує, навіть допомагає сину по господарству. Довгожителька зберегла гостроту розуму і добру пам’ять.

Тож вітаємо Вас, шановна Тетяно Михайлівно, з поважним ювілеєм, бажаємо Вам міцного здоров’я та довгих літ!                                                            

НА ЗНІМКУ: ювілярка разом із сином Олександром.                       

Фото Наталії МАТВЄЄВОЇ.

Додати коментар