Стрічка новин
Село, прославлене працею: Як розповідали старожили, заселення території сьогоднішньої Руди відбулося приблизно в 1920-х рр. ХХ ст. після пожежі, яка знищила у засушливе Пишаємося нашою Василівною: Близько 30 років тому, з мальов­ничої Полтавщини до Кам’яного, доля закинула цю працьовиту, талановиту, щиру, добру жінку. Обережно: гриби!: У період збирання та заготівлі грибів збільшується кількість випадків отруєнь. Серед основних причин – вживання неїстівних грибів або неправильно приготовлених 20-21 лютого у м.Суми відбувся «Відкритий чемпіонат м.Суми з боксу».: У заліку команди ОДЮСШ Колос м.Лебедин - 6 золотих та 5 бронзових нагород. Перші місця вибороли учні Лебединської ЗОШ №6 102: що трапилось? з 20 по 26 вересня 2021 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшла 101 заява та повідомлення День партизанської слави в книгозбірнях громади: 22 вересня в Україні від­зна­чався День парти­зан­ської слави. Напередодні свята у бібліотеках Ле­бе­дин­­ської громади про­йшов ряд заходів патріо­тич­ного спря­мування. Чи існують термін звернення для реєстрації після звільнення з роботи?: Подібне запитання звучить най­час­тіше у листах громадян на адресу центрів зайнятості Сумщини та на зустрічах спеціалістів із мешканцями міст та Краса врятує світ: Учасники любительського клубу «Надвечір’я», що при МЦКД м.Лебедина (керівник Світлана Костиріна) відвідали Лебединський художній музей імені Б.К.Руднєва. Житлові субсидії по-новому: З 1 травня 2021 року надання житлових субсидій в Україні відбувається по-новому. Обережно, гриби!: Гриби – це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й

Другого жовтня, із самого ранку і протягом усього дня, сонце аж сміється. Здається, сама природа раділа нашому професійному святу – Дню працівників освіти.

До свята профспілкова органі­за­ція Лебединського коледжу ім. А.С. Ма­каренка на чолі з її керівниками Оленою Жовбою та Іриною Рожко, дирекцією коледжу (директор Любов Білокобильська) зробили оригінальний подарунок освітянам – організували екскурсію до Націо­нального історико-культур­ного за­по­­від­ника «Гетьманська столиця» (м. Батурин) та до перлини садибної архітектури  – палацово-паркового ансамблю «Качанівка», що на Чернігівщині, поряд з козацьким містом Ічня.

Ранок. До педколеджу під’їхала маршрутка (водій Павло Кудлай), і освітяни, зайнявши свої місця, вирушили в дорогу. Екскурсія розпочалася із огляду історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», куди входять: музей археології Батурина, Цитадель Батуринської фортеці, дерев’яна церква Воскресіння Господнього (має особливу ауру), пам’ятник жертвам Батуринської трагедії 1708р., мурована Воскресенська церква-усипальниця, пам’ятник «Гетьмани. Молитва за Україну», скульптура «Сини мої соколи», парк «Кочубеївський», палац гетьмана України К. Розумовського. Стародавній Батурин посідає чільне місце поміж історичних міст нашої держави, століттями зберігав і зберігає для нащадків пам’ять про героїчне минуле України.

Екскурсовод цікаво розпо­вів про історію Батурина від найдавніших часів, до трагічної загибелі міста у 1708р. Найбіль­шого розквіту воно досягло за часів гетьманування Івана Мазепи (1687-1708рр.).

Меморіальне значення має й  пам’ятник жертв Батуринської трагедії 1708р, встановлений 2004р. за ініціативи Віктора Ющенка та його однодумців. Мурована Воскресенська церква-усипальниця (стиль пізнього класицизму), – місце останнього спочинку гетьмана України К. Розумовського (збереглася в первісному вигляді).

Велику увагу привернув Майдан Гетьманської слави. Центром композиції є пам’ятник «Гетьмани. Молитва за Україну» (зведений 2009р.). Авторами його є брати Мазури. Він об’єднує п’ятьох державних діячів України – гетьманів, діяльність яких була пов’язана з Батурином: Д.Ігнатовича, І. Самойловича, І. Мазепи та К. Розумовського, П. Орлика. Продовженням композиції є скульптура «Сини мої соколи». Це гімн одвічному материнському подвигу української жінки. В центральній частині Батурина нас зустрічала Свято-Покровська церква, яка у 2008 р. за участю колишнього Президента України В.Ющенка була освячена.

Перед нами парк Кочубеївський – пам’ятка садово-паркового мистецтва XVII ст., який займає 10 га. Яскравими фарбами осінь позолотила дерева, кущі. Тут ростуть вікові дуби, екзотичні дерева. Парк дбайливо доглянутий. З ранньої весни і до пізньої осені тут буяє розмаїття квітів.

А ось перед нами палац гетьмана Розумовського – видатна пам’ятка доби класицизму (архітектор Чарльз Камерон). Палац гетьмана є головною окрасою і своєрідним символом Батурина.

За 20 км від козацького містечка Ічні розташована перлина садибної архітектури – палацово-парковий ансамбль «Качанівка». На нижньому його плато – мальовничий парк зі ставками, альтанкою, скульптурами, парковими містками. Все це формувалося у 70-х роках XVІII ст. Садиба належала задунайському графу,  фельдмаршалу, генерал-губернатору Лівобережної України П.О. Рум’янцеву, а український зодчий Максим Мосцепанов звів розкішний палац і одночасно заклав парк. Це справжній рай на землі. Потім маєток успадкував Григорій Тарнавський, і 70 років садиба належала його родині.

За часів Тарнавських будувалися садибні комплекси: головний дім, об’єднаний флігелями і величний парадний двір з парком, широкими алеями. Талант майстра, воля власника, поради знаменитостей поєднувались в одному прагненні – і вони створили вічну, незрівняну красу, велику естетичну цінність тих далеких років. Одноповерховий палац був перебудований у двоповерховий.

Після Тарнавського садиба належала цукрозаводчику П.І. Харитоненку. У палаці оновили повністю інтер’єр (1914р.). Качанівка мала кількох власників, але всіх їх поєднувала спільна риса – це продовження і відродження традицій своїх попередників.

Кого тільки не приваблювала Качанівка! Своїми візитами садибу вшанували: М. Глінка, С. Гулак-Артемовський, Т. Шевченко, М. Гоголь, П. Куліш, Ганна Барвінок, Маркевичі, І. Репін, Д. Яворницький та інші знаменитості. Тут народжувалися справжні шедеври. М. Глінка написав оперу «Руслан і Людмила», І. Репін зробив замальовки до знаменитих «Запорожців». Т.Шевченко подарував родині Тарнавських картини «Катерина», поему «Гайдамаки», «Кобзар». Господар Качанівки допомагав простим селянам, молодим талантам.

Наприкінці ХІХ ст. у Качанівці з’явилися нові господарі – цукрозаводчики Харитоненки. Глава родини Павло Іванович був не лише однією з найбагатших у Російській Імперії людиною, промисловцем, землевласником, а й доброчинцем. Харитоненко приніс перші блага цивілізації: телефонізацію, електрифікацію.

1918р. палац втратив свої багатство та велич. 24 листопада 1981 року парковий ансамбль Качанівка, площею 563,68 га, став Державним історико-культурним заповідником. 2001р. йому надано статус національного.

Під час цієї екскурсії ми духовно збагатилися побаченим, одухотворились, оздоровилися. Вдячні організаторам цієї поїздки.

Ольга Паливода,

позаштатний автор тижневика

«Будьмо разом».

Додати коментар