Стрічка новин
Береженого Бог береже: Іду містом і дивуюся своїм землякам. Не всім звісно, але переважній більшості. Чому? Занадто вже необережні вони чи, можливо, необізнані Як можна зареєструватися в службі зайнятості через портал державних послуг «Дія»?: Подібне запитання все частіше звучить у письмових та усних запитах до служби зайнятості. Відповідь на нього ми попросили дати директора На передньому краї: Сьогодні чи не найголовніша проблема всієї нашої планети – подолання коронавірусу, котрий уже завдав і завдає зараз чимало шкоди здоров’ю Неочікуваний подарунок чоловіка: Доброю славою в селі користувався електрогазозварник Григорій Братченко. Чим складніша була технічна робота, тим частіше запрошували його, як висококваліфікованого спеціаліста. На Лебединщині хочуть утилізувати пестициди за 1,5 млн. гривень: На Лебединщині оголосили тендер на вивезення 20,4 т непридатних та заборонених для використання хімічних засобів захисту рослин, які зосереджені Шановні працівники редакції газети «Будьмо разом»! : Щиро і сердечно вітаємо вас із 22-річ­чям виходу першого номера вашої газети. Газета – чернетка історії, сказав хтось із відомих. Борги за землю доведеться повертати: Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону. У Лебедині відбулася презентація Відок­рем­леного підрозділу громадської організації «Сум­ська обласна організація інвалідів, вете­ранів, ліквідаторів Чорнобиля»: В ній взяли участь представники відокремлених підрозділів Кириківської. Тростянецької, Лебе­динської, Краснопільської, Охтир­сь­кої, Великописарівської громад. Заводчани працюють на результат: Серед кількох промислових підприємств, що залишилися в нашому місті, й «Лебединський моторобудівний завод», що є дочірнім підприємством відомого в Україні Обережно, гриби!: Гриби – це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й

Давно це було. Поїхали з Токарів два сусіди у неділю кіньми на базар. Один з них швидко скупився і повернувся додому. Дочка другого, дівчинка років шістнадцяти,

яка з нетерпінням чекала батька, адже той обіцяв купити їй смаколиків, прибігла вияснити, чи скоро повернеться батько.

Сусід говорить: «Ти знаєш, з твоїм батьком трапилася біда. Поламалось колесо під Лебедином. Я не можу йому зараз його відвезти, бо сторгувався з куданівським мужиком, що той купить у мене кабана, і я йому його відвезу. А батько просив, щоб ти взяла під навісом нове колесо, вимастила дьогтем і котила йому назустріч».

Дівчина так і зробила: взяла нове колесо, вимастила дьогтем і покотила. Але ж колесо дуже незручно котити! Тому вона його і котила, і несла, і тягла. Вибилась із сил, розпатлана, вимазана дьогтем, – такою побачив її батько, що їхав назустріч. І навіть перехрестився, подумавши, чи не трапилась біда з дочкою?

– Доню, що з тобою? Куди ти котиш колесо?

– Мені сусід сказав, що в твоєму возі воно зламалося, щоб я взяла нове колесо, добре вимастила його дьогтем і котила тобі назустріч.

–Запам’ятай, доню, в народі кажуть: «Коли коле­со ламається, чо­ловік розуму на­би­рається». Справ­­­ж­ній чоло­вік повинен знайти вихід сам. А вірити сліпо, не думаючи і не проаналізувавши ситу­ацію, не можна. Сусід просто пожартував.  Хоча жарт для тебе виявився і неприємним. Довіряти можна не кожному. Один може пожартувати, другий обдурити, третій підставити.  А ти, доню, повинна бути, як губка – вбирати інформацію, аналізувати і, як печінка, все переробити і нейтралізувати.

 

Коли медична маска доречна

Обласна лікарня. Знаючи високу кваліфікацію хірурга і його поважне ставлення до людей, під кабінетом завжди збирається багато пацієнтів. Так було і цього дня.

До першого в черзі підійшла жінка і попросила: «Коли зайдете до хірурга, скажіть, будь ласка, щоб він вийшов до мене на кілька хвилин».

Зайшовши в кабінет, пацієнт сказав: «Вибачте, будь ласка, Вас у коридорі чекає жінка, яка дуже просила, щоб Ви до неї вийшли».

– А молода жінка? – запитав хірург.

– Та ні, у літах уже.

– Може симпатична?

– Та ні, медична маска їй якраз доречна.

– Тоді хай зачекає.

Підготував Олексій Дученко, м. Лебедин.

 

Як онук діда вилікував

Петро, який вже розміняв сьомий десяток, дуже полюбляв оковиту.  Його дружина Настя чого тільки не робила, щоб відвадити чоловіка від чарки: і клала дурман у горілку, і возила до знахарки. Але результат був нульовий. Одного разу, після чергової сварки. Настя зі злістю сказала: «Дідько з тобою, пий, хоч залийся. Може осліпнеш від неї». А Петро все частіше скаржився на слабкий зір. Свідком цих частих сварок був дванадцятирічний онук Василько. І одного разу, коли дід захропів, хлопчик заклеїв його окуляри лейкопластиром. Дід прокинувся, кліп, кліп, а нічого не бачить. І як закричить: «Я осліп! Нічого не бачу! Рятуйте! Жінко, веди  мене до знахарки!»

А дружина йому у відповідь: «Так тобі й треба: дочекався, допився, свиня».

З тих пір дід Петро із горілкою «зав’язав».

Лідія Можаєва, м. Київ.

Спеціально для тижневика «Будьмо разом».

Додати коментар