Стрічка новин
Її життя – це учні, зошити та недоспані ночі: Такими словами можна розпочати розповідь про директора Лебединської ЗОШ I-II ступенів №4 Олену Дубовик. Вона успішно поєднує досвід управління Демографічна  статистика: У Лебедині та районі протя­гом листопада зареєс­т­ро­­­­ва­но 5 шлюбів. У Лебедині та районі у листопаді не зареєстровано жодного розлучення. 11 березня - 16-й день війни: Сумщина За інформацією Сумської обласної військової адміністрації найскладніша ситуація з теплопостачанням наразі у місті Охтирка. Тут після бомбардування окупантами  ТЕЦ та Чому затримали субсидії?: Жителі Лебединської громади стурбовані затримкою субсидій та пільг для оплати комунальних послуг за березень 2021 року. Вболівали за Олександра Усика: Арсен Аваков, наш земляк генерал Бухарєв, чемпіон Європи і Світу Іван Довгодько в колі світових зірок з греблі вболівали за Станом на 24 вересня 2020 року на Сумщині 3352 випадки захворювання на коронавірусну інфекцію: За минулу добу Covid-19 підтвердили у 72 осіб (Суми - 54, Ромни - 2, Лебедин - 3, Білопільський р-н - Святкувало місто: Праця цього трудового колективу, як повітря: доки вона виконується, її, начебто, не помічають, та кожен мінімальний збій у цій системі Мале фермерство в Україні у 2022 році опинилося на шляху «виживання»: Зростаючий курс доллара, подорожчання хімії та палива, дефіцит добрив – це те, з чим зіштовхнулися дрібні українські фермери. При цьому А що у сусiдiв? І не тільки...: Президент призначив нового голову Охтирської РДА. Президент Володимир Зеленський призначив голів районних державних адміністрацій у трьох областях. Вогнеборці з Кам’яного: Як говорять у народі, на вогонь і воду можна дивитися безкінечно. А от герої цієї розповіді дивляться на це явище

Прочитала в газеті «Будьмо разом» від 19 листопада цього року зворушливу розповідь-пам’ять про курсанта Юрія Молодику під заголовком «Він був схожий на маму»,

який трагічно загинув у квітні 1971 року. І думками поринула у спогади, у юність. Це було ніби зовсім недавно, а стільки ж років пролетіло! Читала, згадувала і плакала. Юрія Молодику я добре знала.

Ми навчалися тоді в новій, красивій школі №6. Я в 10-А (класний керівник – Галина Силівна Шкурко), а Юрій – в 10-Б (класний керівник  – Клавдія Романівна Радченко). Наші класи були розташовані поряд на 3 поверсі. Учнів було багато. У 1968 році в школі випускалися п’ять класів. Серед усіх випускників Юрій Молодика був особливим. На мій погляд, він відрізнявся від своїх однокласників-ровесників розсудливістю, витримкою, мудрістю, ввічливістю. Був активістом, добре навчався. Брав участь у всіх святкових заходах, шкільних вечорах, спортивних змаганнях. Спорт – це його стихія, бо готував себе до вступу у військове льотне училище. Був завжди підтягнутий, стрункий, вродливий, тож подобався всім дівчатам нашого класу. Й до цього часу пам’ятаю його спортивну постать, красиву ходу.

У ті роки багато учнів займалося спортом у різних секціях. Школа гриміла від спортивних успіхів, перемог на різних рівнях. А любов до спорту їм прищепив Іван Степанович Радченко – вчитель від Бога, який підготував у свій час і майбутніх олімпійських чемпіонів.

Пам’ятаю наш випускний вечір 1968 року. Всі красиві, святково одягнені, схвильовані. Отримуємо атестати про середню освіту і напутні слова від учителів, директора школи Михайла Федоровича Зініча. Востаннє звучить прощальний «Шкільний вальс», і зі сльозами на очах залишаємо рідну школу. Перед нами – доросле життя.

Світанок зустрічали на нашому, мальовничому тоді, Лебединському озері.

Після випускного розлетілися, хто куди. Одні поїхали вступати у технікуми, вузи, інші залишилися в рідному місті й пішли працювати на його підприємства. Юрій вступив у Чернігівське військове льотне училище. Ми ним пишалися.

На жаль, одного квітневого дня 1971 року Лебедин сколихнула страшна звістка: курсант 4 курсу військового льотного училища Юрій Молодика під час тренувального польоту трагічно загинув. Вона була шоком для рідних, друзів, однокласників 1968 року випуску, вчителів і учнів школи, знайомих, усіх лебединців. З болем і сумом у серці ми всі проводжали нашого Юрія в останню путь…

Як швидко летять роки! Зими змінюються веснами, весни-літами. Уже інші учні навчаються у нашій школі №6, інші покоління, зі своїми поглядами і звичками.

Але нашого випускника 1968 року Юрія Молодику ми не забудемо ніколи! Він залишиться в нашій пам’яті і серці назавжди – молодим, вродливим і найкращим!

Вічна і світла йому пам’ять!

Щиро дякуємо газеті «Будьмо разом», котрі повернули нас у далеку юність, у пам’ять.

З повагою Тетяна БОРОВИК (ВОВК),

випускниця СШ №6 1968 року, м.Лебедин.



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар