Стрічка новин
Моряк із Балтики: А насправді він наш земляк – Борис Петрович Грушко, 1927 року народження. На жаль, чоловік уже відійшов у засвіти. Але Наш сучасник: Робота листонош непроста. Вони за будь-якої погоди долають кілометрові відстані, щоб доставити до адресата вчасно кореспонденцію, пенсію, супутні товари, Вогнеборці з Кам’яного: Як говорять у народі, на вогонь і воду можна дивитися безкінечно. А от герої цієї розповіді дивляться на це явище Ніч спогадів: Бабуся Галя ще міцніше стулила повіки і все намагалася заснути. Але сон прудко втікав від неї. Лягти їй довелося рано, А що у сусiдiв? І не тільки...: Президент призначив нового голову Охтирської РДА. Президент Володимир Зеленський призначив голів районних державних адміністрацій у трьох областях. Україна  наближається до запровадження карантинних обмежень: За добу 2 вересня 2021 р. в Україні  зафік­совано 2693 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби (COVID-19), в тому числі дітей Карантин: Так, саме цим словом пояснюється те, що люди стали менше спілкуватися між собою, відчуваючи себе зазомбованими телевізором: що сьогодні скажуть, Лебединці переглянули спектакль «Мина Мазайло»: «Мина Мазайло» – п’єса українського драматурга Миколи Куліша, за авторською режисерською версією - соціально-національна драма. Режисер вистави Наші сучасниці: Сьогодення вимагає від пра­ців­ників поштового зв’яз­ку особ­ливих зусиль. Окрім того, що вони доставляють газети, журнали, іншу кореспонденцію, доводиться Щоб не трапилось біди: Зважаючи на те, що, зазвичай, під час Новорічних святкувань стрімко зростає кількість пожеж, які виникають внаслідок порушення правил пожежної безпеки

Телефонний дзвінок вечірньої пори збентежив не на жарт. «Чому це в п’ятницю, вже по закінченню робочого дня турбує «Сумигаз­збут»? – відразу майнуло в голові.

Натиснув кнопку відповіді – відразу ж «жіночка-комп’ютер» улесливим голосочком видала інформацію: «Ви маєте сплатити три тисячі 592 гривні 28 копійок». Захвилювався, що це значить? Боргів у мене немає. Щомісяця ретельно слідкую за платежами за газ, воду, світло, транспортування газу. Всі суми за послугами автоматично щомісяця знімає з мого рахунку «ПриватБанк», клієнтом якого я є вже впродовж багатьох років. Це зручно. Головне, щоб були гроші на рахунку. Потому контролюю суму зняття, про яку банк повідомляє есемескою, із сумами на платіжках.

Думав увесь вечір, що це за «борг»? А потім погано спав уночі, бо не давала спокою думка про нього. Вранці наступного дня, хоча й вихідний, все ж набрав той номер «Сумигаззбуту», аби перевірити стан власного рахунку. Виявилося: все в порядку, боргів немає. Полегшено зітхнув, та все ж десь там, у глибині душі, бринів неспокій. А потім взяв рахунки і уважно переглянув їх. І віднайшов «цікавий» текст, набраний дрібненьким шрифтом, вміщений у двох останніх рахунках за вересень і жовтень. Ось про що там мовиться: «Різниця в об’ємах спожитого газу в стандартних і робочих умовах за вашим особовим рахунком за період з 1 грудня 2015 року по 30 вересня 2018 року, що не виставлялася в рахунках через рішення органів влади, становить (і названа цифра в сотнях кубометрів). Ми з розумінням ставимося до ситуації та сподіваємося, що найближчим часом Урядом будуть розроблені механізми врегулювання цієї заборгованості». Виникає відразу думка: «Мабуть, шахраї». Та ні. Платіжка – офіційний же документ. Перетелефонував сусідам: та ж картина. А потім виникло запитання: «Яка заборгованість п’яти-трирічної давнини?» Її ж не виставляли ніколи! А тепер що, захотілося «збити» мільйончики з користувачів послуг «Сумигаззбуту» його власникові? Бач, оговтався, що згаяв роки, міг би починати це робити ще в 2015-му, а то, можливо, ще й раніше. А, можливо, це залякування клієнтів «Сумигаззбуту», щоб у ринкових умовах не перебігли до «Газ­збуту» в інший регіон, де ціна на газ значно нижча? Втрачати клієнтів не хочеться, бо ж можна збити солідну суму, адже ціна на газ висока в «Сумигаззбуті».

Що це за знущання над людьми? Постворювали газових фірм і фірмочок, а тепер шукають механізми, як здерти з бідного українця останню гривню. То коефіцієнт, приведений до державного стандарту, то транспортування газу вигадали. А тепер ось майнули у минуле. А чого так недалеко зайшли: у минулу «п’ятирічку»? Може, ще далі заглибитися б варто, аж у дев’яності минулого століття?

І знову ж думаєш про свою рідну державу та її народ. Хіба про таку незалежність мріяли громадяни України, голосуючи за самостійність в 1991-му? Голосували, сподівалися, надіялися, раділи. А тепер ось сумуємо, нервуємо, плачемо. Україну роздерибанили її ж керманичі, її ж верхівка. Тепер наш народ зневірився у владі. Низька явка на виборах засвідчила про це. А навіщо на них ходити, коли доводиться терпіти ось такі знущання, про які говорилося вище? Скільки вже ось таких трюків спрямовувалося проти народу України! Далі так жити не можна!                           

Вадим БІЛИЙ.

Додати коментар