Стрічка новин
Рятувальники ліквідували загоряння госпо­дарчої споруди: 14 червня, о 09:18, на лінію екстреного виклику 101, надійшло повідомлення про загоряння господарчої споруди по вул. Боднівка у Лебедині. Пісня "Україна" у виконанні Юлії Бухарєвої і танцювального колективу "Веселка", керівник Тетяна Литовченко: Старий вовк (бувальщина): Пам’ятаю, льотчики Лебединського військового містечка не тільки добре літали, а й добре стріляли. Десь під Рябушками взимку вони вбили вовка. Наші помічники: Її ім’я і прізвище, шановні читачі тижневика «Будьмо разом», часто зустрічають на сторінках видання під різними матеріалами. Парадокси нашого життя: Одноногий «Лебедин» виглядає з-під ялин... Ця «кривенька качечка» – знак «Лебедин», що при в’їзді в місто з боку Червленого тримається на Коли робота до душі: Сьогодні піде мова про Миколу Чижика, висококваліфікованого електрогазозварювальника з Лебедина. Родом він із с.Рябушки. Промайнуло дитинство у Лебедині, Допомога по частковому безробіттю на період карантину: Така допомога надається суб’єктам малого та середнього підприємництва (від 1 до 250 найманих осіб). Допомога надається якщо у роботодавця виникло Оголошується конкурс: Сумська районна рада оголошує конкурс на заміщення вакантних посад: Третина хворих не мають жодних симптомів: На Сумщині третина хворих на коронавірус не мають жодних симптомів. Про це повідомляють у Сумському обласному лабораторному центрі. За даними При тісній співпраці – маємо результат: Кожен населений пункт – як людина: щодня потребує води і світла, їжі і одягу, затишку і відпочинку. І хтось про

Шістдесяті роки ХХ-го сторіччя характеризуються різким збільшенням тваринництва в сільському госпо­дарстві. Комбікормова промисловість в цей період ще не працювала.

Тому для кожного господарства велике значення мала заготовка сіна. Це були перші жнива на селі. Від якості сіна багато залежало. Це і молоко, і здоров’я телят, і витривалість тяглової сили (биків, коней).

Селяни з великим ентузіазмом весь світловий день працювали на заго­тівлі сіна. Його потрібно було правильно скласти, щоб не затекло. Для цього бригадир призначав найбільш досвідченого працівника скирдоправом. Спочатку він ходив навкруги скирди, підправляв, причісував граблями з боків. А коли скирда ставала високою, піднімався наверх і поступово закінчував кладку до самого «конька» скирди. Під умілою рукою скирдоправа це був «художній витвір», як гарна зачіска у жінки.

Бригадир бригади села Переліски Лебединського району залишив закінчувати скирду двох чоловік, а сам перекинув бригаду на кладку іншої. Побачивши скирдоправа на самому «коньку», помічник запитав: «Федоре Дмитровичу, як Ви будете злазити? Тут же немає драбини». «Ти мені допоможеш, - відповів той. - Візьми на возі вірьовку і кинь мені сюди».

Закінчивши і закріпивши верх на скирді, скирдоправ розмотав мотузку, один кінець якої опустив помічникові, щоб той тримав, а по другому почав спускатися на інший бік.

Помічник не зрозумів своєї ролі й вирішив побігти подивитись, як напарник буде спускатися по вірьовці. Оббігши на другий бік скирди, побачив, що скирдоправ, розкинувши руки й ноги, лежить під скирдою. «Відпочиває», – подумав той і сказав:

«Як Ви, Федоре Дмитровичу, швидко злізли, я навіть не встиг і роздивитись».

«Оце так допоміг!», – промовив, стогнучи, скиртоправ, невдало приземлившись скирди.

 

Олексій Дученко,

м. Лебедин.

 

Шістдесяті роки ХХ-го сторіччя характеризуються різким збільшенням тваринництва в сільському госпо­дарстві. Комбікормова промисловість в цей період ще не працювала. Тому для кожного господарства велике значення мала заготовка сіна. Це були перші жнива на селі. Від якості сіна багато залежало. Це і молоко, і здоров’я телят, і витривалість тяглової сили (биків, коней).

Селяни з великим ентузіазмом весь світловий день працювали на заго­тівлі сіна. Його потрібно було правильно скласти, щоб не затекло. Для цього бригадир призначав найбільш досвідченого працівника скирдоправом. Спочатку він ходив навкруги скирди, підправляв, причісував граблями з боків. А коли скирда ставала високою, піднімався наверх і поступово закінчував кладку до самого «конька» скирди. Під умілою рукою скирдоправа це був «художній витвір», як гарна зачіска у жінки.

Бригадир бригади села Переліски Лебединського району залишив закінчувати скирду двох чоловік, а сам перекинув бригаду на кладку іншої. Побачивши скирдоправа на самому «коньку», помічник запитав: «Федоре Дмитровичу, як Ви будете злазити? Тут же немає драбини». «Ти мені допоможеш, - відповів той. - Візьми на возі вірьовку і кинь мені сюди».

Закінчивши і закріпивши верх на скирді, скирдоправ розмотав мотузку, один кінець якої опустив помічникові, щоб той тримав, а по другому почав спускатися на інший бік.

Помічник не зрозумів своєї ролі й вирішив побігти подивитись, як напарник буде спускатися по вірьовці. Оббігши на другий бік скирди, побачив, що скирдоправ, розкинувши руки й ноги, лежить під скирдою. «Відпочиває», – подумав той і сказав:

«Як Ви, Федоре Дмитровичу, швидко злізли, я навіть не встиг і роздивитись».

«Оце так допоміг!», – промовив, стогнучи, скиртоправ, невдало приземлившись скирди.

 

Олексій Дученко,

м. Лебедин.

Коментарі  
0 #1 Ух ты! 28.01.2021, 12:30
"Шістдесяті роки ХХ-го сторіччя характеризуються різким збільшенням тваринництва в сільському госпо­дарстві."

Золотые слова!
Цитата
Додати коментар