Стрічка новин
Повернутися б у час 25-рiчної давнини: Саме чверть століття мину­ло відтоді, коли творчі ко­лективи трьох газет су­­сід­­ніх районів – Лебединського, Недри­гайлівського, Липово­до­лин­ського – зас­нували жур­­на­лістський трикутник Кара божа: Село, що розкинулось на узліссі, ніби дрімало під дією літньої спеки. Собаки і ті перестали гавкати, ліниво виглядаючи з будок. …І знову під ялинку: Ви любите подарунки? «Ще б пак!» – вигукнете. Особливо у Новорічні та Різдвяні дні, під ялиночку. Звісно, цьому найбільше радіють Зустрічають чемно, проводжають з усмішкою: Ці милі, чарівні жіночки-продавчині завжди привітно і чемно зустрічають відвідувачів магазину «Покровський», що розташований на вулиці Пошук і творчість - тобі, Україно!: Щороку вихованці гуртка судномо­дельного спорту міського Центру позашкільної освіти стають призерами обласної та Всеукраїнської виставки-конкурсу Діє єдиний сервіс для споживачів: Щонайменше місяць українцям доведеться жити в умовах карантину. Аби споживачі могли уникати відвідування людних місць, АТ «Сумигаз» запустив спрощену систему Горів будинок: 10 вересня о 15:16 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу приватного житлового будинку в с. Пристайлове Лебединського району. На карантині подбайте про здоров’я: Наразі у кожного із нас одна «кістка в горлі» - карантин. І це слово криє в собі не лише необхідність Навіть піскарик – рідкість: Я корінний лебединець, риболовлею на Пслі займаюся із дитинства. Пам`ятаю, дідусь,коли мені виповнилося чотири роки, вже брав із собою. Горіло у Лебедині: 13 січня о 09 годині 19 хвилин на пункт зв’язку 18-ї ДПРЧ Управління ДСНС України в Сумській області надійшло телефонне

Шістдесяті роки ХХ-го сторіччя характеризуються різким збільшенням тваринництва в сільському госпо­дарстві. Комбікормова промисловість в цей період ще не працювала.

Тому для кожного господарства велике значення мала заготовка сіна. Це були перші жнива на селі. Від якості сіна багато залежало. Це і молоко, і здоров’я телят, і витривалість тяглової сили (биків, коней).

Селяни з великим ентузіазмом весь світловий день працювали на заго­тівлі сіна. Його потрібно було правильно скласти, щоб не затекло. Для цього бригадир призначав найбільш досвідченого працівника скирдоправом. Спочатку він ходив навкруги скирди, підправляв, причісував граблями з боків. А коли скирда ставала високою, піднімався наверх і поступово закінчував кладку до самого «конька» скирди. Під умілою рукою скирдоправа це був «художній витвір», як гарна зачіска у жінки.

Бригадир бригади села Переліски Лебединського району залишив закінчувати скирду двох чоловік, а сам перекинув бригаду на кладку іншої. Побачивши скирдоправа на самому «коньку», помічник запитав: «Федоре Дмитровичу, як Ви будете злазити? Тут же немає драбини». «Ти мені допоможеш, - відповів той. - Візьми на возі вірьовку і кинь мені сюди».

Закінчивши і закріпивши верх на скирді, скирдоправ розмотав мотузку, один кінець якої опустив помічникові, щоб той тримав, а по другому почав спускатися на інший бік.

Помічник не зрозумів своєї ролі й вирішив побігти подивитись, як напарник буде спускатися по вірьовці. Оббігши на другий бік скирди, побачив, що скирдоправ, розкинувши руки й ноги, лежить під скирдою. «Відпочиває», – подумав той і сказав:

«Як Ви, Федоре Дмитровичу, швидко злізли, я навіть не встиг і роздивитись».

«Оце так допоміг!», – промовив, стогнучи, скиртоправ, невдало приземлившись скирди.

 

Олексій Дученко,

м. Лебедин.

 

Шістдесяті роки ХХ-го сторіччя характеризуються різким збільшенням тваринництва в сільському госпо­дарстві. Комбікормова промисловість в цей період ще не працювала. Тому для кожного господарства велике значення мала заготовка сіна. Це були перші жнива на селі. Від якості сіна багато залежало. Це і молоко, і здоров’я телят, і витривалість тяглової сили (биків, коней).

Селяни з великим ентузіазмом весь світловий день працювали на заго­тівлі сіна. Його потрібно було правильно скласти, щоб не затекло. Для цього бригадир призначав найбільш досвідченого працівника скирдоправом. Спочатку він ходив навкруги скирди, підправляв, причісував граблями з боків. А коли скирда ставала високою, піднімався наверх і поступово закінчував кладку до самого «конька» скирди. Під умілою рукою скирдоправа це був «художній витвір», як гарна зачіска у жінки.

Бригадир бригади села Переліски Лебединського району залишив закінчувати скирду двох чоловік, а сам перекинув бригаду на кладку іншої. Побачивши скирдоправа на самому «коньку», помічник запитав: «Федоре Дмитровичу, як Ви будете злазити? Тут же немає драбини». «Ти мені допоможеш, - відповів той. - Візьми на возі вірьовку і кинь мені сюди».

Закінчивши і закріпивши верх на скирді, скирдоправ розмотав мотузку, один кінець якої опустив помічникові, щоб той тримав, а по другому почав спускатися на інший бік.

Помічник не зрозумів своєї ролі й вирішив побігти подивитись, як напарник буде спускатися по вірьовці. Оббігши на другий бік скирди, побачив, що скирдоправ, розкинувши руки й ноги, лежить під скирдою. «Відпочиває», – подумав той і сказав:

«Як Ви, Федоре Дмитровичу, швидко злізли, я навіть не встиг і роздивитись».

«Оце так допоміг!», – промовив, стогнучи, скиртоправ, невдало приземлившись скирди.

 

Олексій Дученко,

м. Лебедин.

Коментарі  
0 #1 Ух ты! 28.01.2021, 12:30
"Шістдесяті роки ХХ-го сторіччя характеризуються різким збільшенням тваринництва в сільському госпо­дарстві."

Золотые слова!
Цитата


Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар