Стрічка новин
«Школьные годы чудесные...»: Як швидко йде час. Не встигли ми озирнутися, як минула половина життя. Усі уже дорослі, підросли діти, дехто дочекався онуків. Треба знайти сили, щоб протидіяти біді: Щорічно 30 липня в усьому світі відзначають Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, проголошений у 2013 році Генеральною Асамблеєю ООН. Кому заважав стенд?: У ніч з четверга на п’ятницю минулого тижня в нашому місті сталася подія, яку, можливо, не кожен і помітив. Та Ціни на ринку на 19 сiчня 2021 року: М’ясо (1кг) – 120-140 грн. Сало (1кг) – 50-120 грн. Горів будинок: 11.11.2020 року о 13 годині 18 хвилин на пункт зв’язку 18 ДПРЧ Управління ДСНС України в Сумській області надійшло телефонне Як  жителям громади підготуватися до ПЛР-тесту?: Результативність та  достовірність дос­ліджень залежать  від якісної підготовки хворих та дотримання медичним  персоналом   правил відбору і доставки матеріалів. Недотримання цих Зимові свята розпочались: Прийшовши зі школи, сестрички-старшокласниці Марина і Аня підсіли за гаджети. Бабуся Віра готувала обід, по квартирі розносилися пахощі оладок з На конкурс: Роман Лебединський із Лебедина в річці Псел зловив таку красуню – щуку, вагою 5 кг 300 г. Нагадуємо, конкурс серед рибалок-лю­би­телів Майбутній професор навчався у 5-ій: Анатолій Рось народився 12 червня 1946 року у м. Ле­бедині Сумської області. Випускник міської середньої школи №5. Тут навчався із ...У добрий вечір, щедрий вечір: -Зоєчко, ми не змінюємо правила? Прогулянка не від­міняється? – відкрила двері в дім сусідки Наталя. – Так сьогодні ж щедрувальники ходять.

Коли сформували громаду, виникло питання розподілу обов’язків. Кого ж призначити головним екологом? Запропонували рибаку і мисливцю Івану Боброву: «Ти, Іване,

стоїш на один щабель вище від усіх нас до природи. Тобі і карти в руки!». Так Іван став головним екологом громади.

Першочергово він вирішив навести порядок у своїй са­дибі. Позбирав старі чоботи, жінчині чобітки: гостроносі, тупо­носі, на високих і низьких підборах, що геть не модні стали, дідові кожухи, що з часом полисіли. Затаривши в мішки різний непотріб, Іван замислився: «Скільки ж його назбиралося, куди ж усе це дівати? Напевне, я кожного ранку буду виносити в очерет по одному мішку, а заодно контролюватиму стан річки».

Скоро в очереті від Іванового непотребу з’явився острівець і натоптана доріжка. Як він не маскував цю доріжку, односельці знайшли її. І по цій доріжці селяни теж таємно почали зносити свої відходи цивілізації: хто мішком, хто візком, хто во­зом. І утворився в очереті свій «Труханів острів».

Маючи такого «спеціа­ліста», громада завжди буде впевнена, що екологія на її території під «надійним» контролем.

Олексій Дученко,

м. Лебедин.

Додати коментар