Стрічка новин
102: що трапилось? з 23 по 29 березня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відді­лен­ня поліції надійшло 122 заяви та повідомлення громадян, з них 11 на Бійці потребують допомоги: Відшуміли Ново­річно-Різдвяні свята. Щоб ми провели їх спокійно, наші бійці в зоні ООС боронять східні кордони. До волонтерів Лебединщини звернулися Чи існують термін звернення для реєстрації після звільнення з роботи?: Подібне запитання звучить най­час­тіше у листах громадян на адресу центрів зайнятості Сумщини та на зустрічах спеціалістів із мешканцями міст та Станом на 14 вересня 2020 року на Сумщині 2502 випадки захворювання на коронавірусну інфекцію: За минулу добу Covid-19 підтвердили у 101 особи (м. Суми - 46, Шостка - 8, Конотоп - 15, Охтирка - На Лебединщині вогнеборці ліквідували пожежу в житловому будинку, що не експлуатується: 1 квітня о 15:34, до Служби порятунку 101, надійшло повідомлення про загоряння житлового будинку, що не експлуатується по вул. Шевченко 102: що трапилось? з 22 по 28 червня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 132 заяви та повідомлень громадян, з них 16 на момент реєстрації Великопісне архіпастирське послання: Митрополита Сумського і Охтирського Євлогія з нагоди початку Одинадцятої благодійної акції «До Світлого Дня – світлі вчинки». Будьте обережні на воді: Літо – пора відпусток і відпочинку в єднанні з природою на свіжому повітрі. У спекотні літні дні найкращим засобом охолодження Станом на 21 вересня 2020 року на Сумщині 3117 випадків захворювання на коронавірусну інфекцію: За минулу добу Covid-19 підтвердили у 94 осіб (Суми - 55, Шостка - 1, Конотоп - 4, Ромни - 6, Хто може набути статусу безробітного?: Роз’яснення дає директор Сумського обласного центру зайнятості Володимир Підлісний. Статусу без­ро­бітного може набути:

 

Невблаганно спливає час. Але не старіє пам’ять. Вона повертає нас до жахливої трагедії, що сталася 35 років тому. 26 квітня 1986 року...

Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи, за 110 км. від столиці України Києва, сталася аварія, яку вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою. Світ здригнувся від вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції.

Страшна катастрофа сколихнула весь світ і своєю величезною руйнівною силою, і мужністю тих, хто першими зіткнулися з її наслідками. З перших хвилин катастрофи розпочалися спроби приборкати ядерну стихію. Першими удар прийняли працівники воєнізованої пожежної частини атомної станції. Вони опинилися у самому пеклі смертельної радіації. На сьогоднішній день жодного з них немає в живих.

Якби тоді вогонь не зупинили, вибухнули б ще 3 енергоблоки. В такому випадку на місці Київської, Житомирської, Чернігівської областей та півдня Білорусії утворилась би величезна вирва, а радіаційною, небезпечною для життя зоною була б вся Європа. В ліквідації наслідків аварії брали участь і ті, хто будував захисну споруду – об’єкт «Укриття»: робітники атомної станції, що залишились працювати після вибуху, атомники з інших станцій, водії автомобілів, льотчики гелікоптерів, шахтарі, які під зруйнованим реактором будували фундамент саркофагу, медичні працівники, які надавали невідкладну допомогу. Найнебезпечнішою була розчистка даху сусіднього енергоблоку. Молоді солдати лопатами скидали з даху радіоактивний графіт.

Ось вже 35 років ця незагоєна рана ятрить українську землю. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей, завдає шкоди здоров’ю мільйонів українців. Наслідки чорнобильської трагедії ще сотні років відчуватимуть на собі майбутні покоління.

26 квітня – День національної жалоби, день пам’яті, день скорботи і роздумів. Бо нам є над чим замислитися. Могутність і безсилля людини продемонстрував Чорнобиль.

Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тим, хто ціною власного життя оплатив шанс на життя мільйонів.

 

Пам’ять болем людським наповнена,

Час з тремтінням вперед іде,

Дзвонять чорні дзвони Чорнобиля,

Входять в душі, серця людей.

 

Тетяна Пархоменко, викладач суспільних дисциплін КЗ СОР «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А.С. Макаренка»

Коментарі  
0 #1 ОГО! 26.04.2021, 14:33
"довічна вдячність усім тим, хто,..."

Як казав колись один старий тесля в Лебединi (я сам чув): "Спасибi - то нам трiшки забагато буде, а чекушка була б в самий раз!"
Мiй племiнник, "лiквiдатор", втративши здоров'я, ледве тягне на свою жалюгiдну пенсiю. I слухати зараз про те, що якiсь там чорнi дзвони кудись там входять, йому нiколи й нецiкаво. Треба якось виживати.

Вас це дивує?

А текст таки вправно написаний...
Цитата
Додати коментар