Стрічка новин
Шановні медичні сестри, фельдшери, лаборанти та ветерани!: Щиро вітаємо вас з міжнародним Днем медичної сестри, яке відзначається в прекрасний травневий день, коли земля вкривається духмяними квітами, вмивається Він любив Лебединщину: Редакція тижневика «Будьмо разом» продовжує проєкт «Пам’ять» по вшануванню льотчиків, уродженців м. Лебедина та сіл Лебединщини, які загинули за різних А що у сусiдiв? І не тільки...: 16 квітня Тростянець відвідав яскравий український телеведучий, волонтер, політичний діяч та продюсер Сергій Притула, який, як з’ясувалося, є давнім знайомим Леонід ОДНОРОЖЕНКО: «Я планую повернутися в Україну...»: Цього разу гостем редакції був Леонід Однороженко, уродженець м. Лебедина, який нині мешкає в Іспанії і приїжджав на гостину до Недаремно в народі кажуть...: Уманський парк Софіївка був побудований з 1796 по 1800 р.р. на кошти Фелікса Потоцького, що був наприкінці XVIII-го століття одним Едельвейс : Перебираючи у старій шухляді речі, син Олексій взяв дерев`яну з інкрустуванням  невелику круглу коробочку, відкрив її і побачив сріблясту квітку: Їм хліборобська справа – до душі: СТОВ «Хлібороб» віддав­на славиться своїми ва­го­мими здобутками в аграр­ному сек­торі. Йо­го трудівники прагнуть бу­ти завжди на пере­до­­вих позиціях, до­кла­­даючи до Збережемо ліси разом!: Величезної шкоди лісовому господарству завдають лісові пожежі. Ліси, що створювалися десятки років, знищуються впродовж лічених хвилин. Жiнка з великим серцем: З приходом весни прокидається земля, розквітає природа. У такі сонячні весняні дні 1 травня у с.Кам’яне народилася дівчинка Ніна. Вона Три донечки – три сонечка: Зараз сучасні сім’ї мають по одній-дві дитини. Троє й більше дітей – це надзвичайна рідкість і водночас радість. Олександр та

Цю фразу багато-багато разів повторювали випускники шкіл 1941 року – чи то десятого чи то восьмого класів – і звичайні учні дев’ятого класу, які після тієї клятої війни 1941 – 1945 років минулого століття вижили.

Чимало їх від шкільного порога вирушило до військкоматів, аби, взявши зброю до рук, захищати рідну землю від ненависного ворога – фашизму. Вони йшли кривавими дорогами війни до переможного кінця, та, на жаль, багато хто поліг на полі бою, як і мільйони співвітчизників, віддавши власні життя задля мирного неба над рідною землею для своїх співгромадян.

Цим фото рівно вісімдесят. Певно, вже нікого з тих, хто тоді сфотографувався на пам’ять, уже немає в цьому світі. Але є їхні рідні – нащадки. Тому це фото дійсно пам’ять про той далекий 1941-ий, про тих із поколінь, хто вивчав основи різних наук у стінах середньої школи села Сватки Синівського, а тепер Гадяцького району сусідньої Полтавщини.

Які тоді села були в Україні! Багатолюдні, а їхні жителі – працьовиті, завзяті, щедрі на добро, щирі на вдачу. У кожній сім’ї зростало і виховувалося по декілька дітей (рідко в яких було лише по одному-двоє). Тому і школи в селах були в основному середні з паралельними класами. Школярі прагнули знань, тому навчалися сумлінно.

Зауважимо, що в роки кривавої війни село вистояло і потому відродилося.

У сімейних архівах нащадків колишніх жителів села збереглися старі фотографії, а разом з ними передається пам’ять від покоління до покоління.

На знімках: учні 9 класу Сватківської середньої школи; педагогічний колектив Сватківської середньої школи (1941 рік, червень). Крайній справа (сидять) – Остап Архипович Смілян, вчитель фізичної культури, який на початку Великої Вітчизняної війни пішов на фронт, закінчив льотні курси. громив ворога і загинув смертю хоробрих.

Фото із сімейного архіву Алли Сепети (Смілян), м. Лебедин.



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар