Стрічка новин
Дар Божий: Галина Миколаївна тихесенько підвелася з ліжка та навшпиньки вийшла зі спальні, уважно поглянувши на сплячого чоловіка. Чи, бувало, не розбудила? Вікторія Борисенко: «ПотрIбно спрямовувати себе на позитив»: Осінь – досить непроста пора року. Хоч і кажуть у народі, що листопад – ворота зими, не всім вдається пережити Про ситуацію в районах на 4 квітня: 🔺 Сумський район Села і селища, міста, які постраждали від орків найбільше - отримують усе необхідне в першу чергу. Гуманітарну допомогу, Поетичним рядком: Маргарита ДАЦЕНКО, 15 років, про­­живає в м.Суми, навчається в гімназії №1. Під час бойових дій у Сумах, з 24 лютого перебувала Лебединська «стіна плачу»: Був колись тут дитбудинок, потім дитсадочок, Де діти гуляли, Батьківщину-Україну в піснях прославляли. Загальні правила пожежної безпеки під час опалювального періоду:   Згідно правил пожежної безпеки в Україні: перед початком опалювального сезону теплові мережі, які розташовані у приміщеннях, котельні, теплогенераторній калориферні установки, печі Поліція виявила незаконні насадження конопель: Сто вісімнадцять рослин коноплі виявили та вилучили правоохоронці Лебединського відділення поліції на городі 62-річної жительки району. Ціни на ринку на 3 листопада 2020 року: М’ясо (1кг) – 100-140 грн. Сало (1кг) – 50-120 грн. Бережіть своє життя і майно від пожеж!: Зважаючи на невтішну статистику щодо виникнення побутових пожеж, Лебединський районний сектор Управління ДСНС України у Сумській  області закликає мешканців На колесах: До першої столиці України  мене покликала презентація альманаху «Харківський міст». Після вдалих поетичних спроб у  роки юності мені довелося зробити

Село Стеблянки Сумського району з 19 до 26 березня було окуповане російськими військовими, повідомляє Суспільне Суми.

В одному з дворів, розказують журналісти Суспільного, у Стеблянках стояла російська техніка і таборилися їхні військові. Лишили по собі купи сміття зі своїх сухпайків.

Окупанти стояли у Стеблянках понад тиждень.

Місцеві весь цей час намагалися не потрапляти їм на очі. Ховалися по підвалах, у лісі, згадує житель Стеблянків Іван.

"Виїхало багато. Молодь в основному виїхала. У нас дачники живуть – розбили хату, хороша хата була. І поруч навпроти теж дачники, вони у Сумах живуть, на літо приїжджають, то їм вже нікуди приїжджати, бо розбито все. Хотіли конячку забрати, воду возити чи що там, якісь важкі речі. Кажу; якщо заберете коняку, то тоді й мене забирайте – не віддам. І так вони не забрали. Забрали рушницю, вона в мене законна й документально оформлена", - розповів він.

Місцеві жителі розповідають:

"Ходили, перевіряли, шукали українських солдатів. Ми кажемо, що ми їх не бачили тут. Які тут солдати? Чого вони тут будуть? Нічого. Слава Богу! Вдягнені сиділи, сидячи спали, цілий день, цілу ніч – це було пекло!"

"Ми сніг топили. Уже чоловік мій говорить, що до чого ж ми дожилися – економимо сніг, там шматок лишився, ти трішки бери", - розповідають місцеві жителі.

За словами очевидців, загарбники тягнули з будинків, де не було господарів, усе, що тільки бачили.

Навіть навісні замки, тюнери від телевізорів, від тарілок.

"Навіщо їм тюнери? Пульти. Вони, як повтікали, сумки полишали. Так там пультів одних шість штук. Розумієте? Навіщо їм вони? До кожного ж телевізора різні ж пульти. Вони тягнули все", - згадує місцева жителька.

Два тижні тому українські військові вигнали російських солдатів із цього села, але стеблянці розповідають, однаково прислухаються до кожного звуку і приглядаються до кожної автівки, яка проїздить повз.



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар