Стрічка новин
Із 100-річчям!: Наше місто поповнилося ще однією довгожителькою. Тетяні Михайлівні МАСЛОВІЙ днями виповнилося 100 років. Народилася вона в с.Нижня Сироватка, Бюро для пошуку людей!: Центр протидії дезінформації при РНБО України інформує: в Україні створили Національне інформаційне бюро для збору та узагальнення даних про українських Молоді, завзяті, найкращі, бо наші!: Молодість — прекрасна пора в житті людини. Негаразди сприймаються легко, дорослі проблеми ще не хвилюють, бо в більшості вирішують їх Сорок один хворий – за один день!: За повідомленням державної установи «Сумський обласний лабораторний центр МОЗ України»  17 жовтня 2020 р.   по Лебедину було зареєстровано 41 Гуманітарна допомога: 102: що трапилось? з 5 по 11 липня 2021 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції №3 (м.Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшли 153 заяви та повідомлення громадян, На Сумщині почали курсувати потяги: Ось їх детальний розклад. Наразі вони курсують безкоштовно. Працюємо над новими напрямками. Світлана Маригіна: «Моє хобі – це моя робота»: Цими днями виповнюється двадцять років, як працює у галузі культури району Світлана Маригіна, п’ятнадцять з них – очолює районний Будинок Дерева спиляли, гілки залишили: 12 июля – день святых Петра и Павла. Много лет, по сложившейся традиции, мы с мамой и сестрой ходим в Шановна громадо сумщини!: Ці зимові свята завжди несуть світлі, чисті почуття – очікування дива, мрії про прекрасне, сподівання на те, що здійсняться всі

Незважаючи на те, що на кордоні Сумщини продовжуються інтенсивні бомбардування й навіть запеклі бої, незважаючи на численні сирени загрози авіаударів, що раз по раз звучать у Лебедині, ця місцевість все-таки чиста від дикунської орди,  російська техніка не їздить нашими дорогами.

І раптом здалеку загуділо щось важке й потужне! Господи, невже знову?..

Та ось у зоні видимості з’яв­ляється власне джерело звуку – великі сучасні трактори, які впевнено пересуваються лебединською трасою для виконання завдань сільськогосподарської галузі. Слава Богу!

Україна завжди була і є багато в чому аграрною країною. І залежність наших людей від землі ні для кого не секрет. Якийсь жартівник в Інтернеті написав, що окупанти не врахували особливостей українців: мовляв, якби напали пізніше, коли люди вже на городи пішли, то в теробороні були б одиниці. Та якщо сер­йозно, то початок весняних сільгоспробіт – будь-то на великому полі чи на малому городі – це свого роду сакральне дійство. Навіть у людей далеких від сільського господарства при вигляді техніки для вирощування врожаїв починає прискорено битися серце. То віковічний поклик поколінь предків, який генетично живе в кожному українцеві. Тож навіть у мене ці потужні трактори на лебединській трасі викликали неабияке збентеження духу, піднесення настрою і ще більшу віру в незаперечну перемогу України над всесвітнім злом.

У народі кажуть: житимеш чи не житимеш, а жито сій!

Так, Україна втратила і втрачає багатьох і багато, але вона знає, заради чого то все.

Ми воюємо, бо любимо сво­їх дітей, свої родини, свої прабать­ківські мову й землю, які дав нам Бог. Тому ми з душевним трепетом зустрічаємо прийдешню весну, зі світлим і радісним почуттям засіваємо свої поля й городи насінням, добром і любов’ю!

Ми, прості люди, не задумуємося над тим, наскільки Україна трудяща і скільки всілякої продукції вона забезпечує на увесь світ. Та коли трапляється інформація про наші провідні позиції в постачанні на світовий ринок, наприклад, олії, меду чи інших продуктів, то мимоволі проникаєшся гордістю за наш працелюбний і землелюбний народ!

Тому коли йде весна – треба давати дорогу весні! А не якимось там ворожим танкам. Буде все, як Бог управить. А волі Божої на поразку України немає і не було ніколи. Хто на нас тільки не нападав – і де ті половці, печеніги, монголо-татари, хани, фашисти? Будуть там і москалі.

 А Україна – є! І буде вічно!

І засіває свої поля й городи. Бог нам усім на поміч!

В мережі трапилася картинка, чотири фото з підписами: звичайна весна – трактор у полі оре землю, напали окупанти – трактор оре землю, загроза ядерного вибуху – трактор оре землю, кінець світу – а трактор оре! Нам своє робить!

Українці й так добряче лупашать окупантів, а тепер, з настанням тепла, ще швидше розправлятимуться з ворогами. Бо вони заважають нам займатися улюбленою українцями сакральною справою – сіяти в землю зерно, а в душі – любов до своєї Вітчизни і її захисників, примножувати добро й красу на землі, структурувати Всесвіт. Бо немає в природі більшої сили й спраги жити за ту, з якою з зерняти виборсується паросток.

На наших очах з зерняти кри­вавої боротьби і світлих сподівань народу виборсується паросток Української Нації!

Жанна Абаровська (Шевчук),

Недригайлів-Лебедин.

Спеціально для тижневика

«Будьмо разом».



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар